​В останні дні 2017-го народним гнівом вибухнув Іран

Схоже, перед Новим Роком колесо історії набирає обертів, а її жорнова починають перемелювати ще одну диктатуру. На цей раз, теократичну.

В останні дні 2017-го вибухнув Іран. Ніхто не очікував такого вибуху народного гніву від шиїтської «країни аятолл». У дванадцяти містах влада не контролює ситуацію. У Кермані штурмують резиденцію губернатора. У Тегерані літають «коктейлі Молотова». Будівля мерії Тегерана у вогні. В Араку протестувальники взяли штурмом головне поліцейське управління. Незважаючи на те, що по беззбройних відкривають вогонь на поразку, люди наважилися штурмувати бази Корпусу Вартових Ісламської Революції, ключової та найбільш мотивованої силової структури теократичної держави.

Спусковим механізмом для протестів стало важке економічне становище простих людей та небачені, навіть в порівнянні з українськими, масштаби корупції правлячої еліти. Але сьогодні люди на вулицях почали вимагати усунути від влади релігійну верхівку країни. І припинити вести війни на території сусідів.

Схоже на нашого «заклятого брата», чи не так?

«Не Газа і не Ліван, моя країна - Іран», - скандують в унісон десятки тисяч голосів на вулицях. - «Забудьте про Сирію і згадайте про нас!» У Сирії, до речі, російські офіцери називають іранських «братами по зброї».

А ще все частіше на вулицях Тегерана кричать: «Смерть диктатурі!»

Про місцезнаходження глави держави, аятолли Хаменеї, наразі, невідомо.

Я був в Ірані двічі. Це прекрасна країна, в якій живе чимало талановитих і розумних людей. Сучасні технології органічно вписуються у вишукану архітектуру стародавніх міст. Різноманітність природи. Тепле море і гірськолижні курорти. Туристичний Клондайк. Але навіть в дрібницях, які ще в аеропорті кидаються в очі іноземцям, відчувається дух подвійних стандартів.

Іранські жінки вирізняються незвичайною красою. Але біля воріт своєї батьківщини, в літаку, на підльоті до Тегерану, вони, як по команді, ховають свою красу. Накидають на голови хустки. Жінку без хустки обов'язково покарає іранський закон. Деякі іранські красуні, - хтозна чого, мабуть, на знак протесту, - носять маленький клаптик напівпрозорої тканини, який ледь тримається на околиці складної конструкції високої зачіски. Хустка ніби є, але, водночас, її нібито й немає.

Алкоголь під забороною. За те, що наливаєш, можуть і посадити. Спиртне на підпільних вечірках часто стає символом такого собі протесту проти диктатури і закритості суспільства. Коли на виборах тринадцятого переміг прозахідний (як тоді здавалося) президент Роухані, я бачив, як деякі, надто сміливі, іранські парубки демонстративно дудлили горілку на вулиці з пластикових стаканчиків.

Офіційний курс валюти різко відрізняється від реального, так званого «вуличного». Або від курсу, який пропонують приватні обмінники - «сарафі». Різниця говорить про серйозні хвороби економіки. Ну, й, звісно, плодить корупцію.

Маса заборон на отримання відкритої інформації. В Ірані заблоковані Google, Twitter, Facebook, Yahoo Mail і Microsoft Hotmail. Розумні іранці намагаються обходити ці заборони за допомогою різних хитрих програм. Головний ресурс обміну інформацією Telegram. Сорок мільйонів користуються цим ресурсом. Але з початком передноворічних протестів і його заблокували.

У перший день Нового Року іранці можуть прокинутися в іншій країні. Всі диктатури, військові, економічні або релігійні, закінчуються саме так. Раптово і несподівано.

Можливо, що і війна в Україні закінчиться раптово. Тому що раптово в диктаторської росії щось піде не так. Не так, як хочуть її правителі.

Новий Рік обіцяє бути цікавим.

Andriy Tsaplienko, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Andriy Tsaplienko