​Російський народ - як породження і розповсюдження зла

Українців, як і мешканців Заходу, російські пропагандисти, що влізли у шкіру «хороших руських», постійно роблять спробу переконувати, що російський народ у тому, що відбувається війна — не винуватий, а війна лише на путіні, як осередку зла та деспотизму.

Та чи справді це так?

Велика кількість українців, які мають другів та родичів на території московії, одразу після початку війні у 2014 році, захоплення Криму та початку військових дій в Донецькій та Луганський областях, стикнулись з тим, що їхні родичі з московії не лише підтримують військовий напад на Україну та її території, а ще й заохочують ці військові дії.

Справжню оскалену пащу справжнього російського народу (котрий складається з нащадків фіно-угрів, татаро-монгол та 21 республіки, серед яких немає республіки росіян чи руських, а також 83 суб'єктів, що є уособленням країв та областей), українці побачили після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

Виявилось, що більшість тієї біомаси не лише підтримує авантюру свого фюрера по розв'язанню повномасштабної війни, вона із задоволенням підтримує бомбардування українських територій та їхнє захоплення.

За рік повномасштабного вторгнення стало зрозумілим, що значній кількості росіян подобається ця війна. Вони її підтримують, вони переконані, що їхня країна має право вторганись в інші країни, захоплювати чужі території, вбивати, гвалтувати і знищувати, бо ціль - саме окупація і загарбництво.

Виявилось, що глибинному колективному народу російської федерації дуже подобається кров, вбивства, ґвалтування і йому дуже близький шовінізм з імперськими замашками, коли всі країни, котрі знаходяться на кордонах російської федерації, чомусь повинні визнавати зверхність, силу, могутність і панування тупого народу, що може лише вбивати, грабувати, ліпити з лайна фігури та ходити на дірочку в туалет, тримаючи в одній руці автомат, в іншій - пляшку горілки. І ці люди на підсвідомому рівні готові вбивати і бути представниками отого народу, котрий не може нести прогресу, а несе смерть і знищення.

Якось враз з'ясувалось, що росія добровільно, разом зі своїм глибинним народом, вирішила втілювати для світу увесь осередок зла та соціопатії.

Найдивніше пояснення, яке можна почути від росіян, це думка, що це не вони напали і створили акт агресії по відношенню до іншої країни, а що країни стикнули лобами. Подібне пояснення не витримує жодної критики, бо Україна у відношенні до сусіда-агресора ніколи не заявляла претензій ні на території, ні на те, як отой глибинний народ живе у своїй країні. Але росіянам через пропаганду розказують про «стикнули лобами». І, звісно, стикнуло НАТО і Захід. Більш психічно хворого і маніакального пояснення навіть неможливо уявити, однак велика кількість московитів повторює цю мантру, як і мантру, що «ми напали першими, щоб не напали ви і НАТО».

Більшість громадян сусідньої держави проявляють соціопатичні нахили, навіть не замислюючись над тим, що вони не мали і не мають права вказувати іншим, як їм жити і що їм робити. Чомусь у їхньому світогляді проглядається не лише імперське «маю право», а й більш соціопатичне - аморально-зверхнє, цинічно-маніакальне: вбивати іншу націю, бо вона не здається і не бажає бути з росіянами — нормально.

Ця соціопатія з імперськими замашками прослідковується у всіх росіян. Навіть тих, кого називають «харошими руськими». Вони і проти війни, і проти путіна, але от українці та й інші народи - другосортні у порівнянні з великою расєйською нацією та культурою.

І ось це своє переконання, разом з переконаннями, що глибинний народ не винуватий, а вся вина лише на путіні - несеться в інформаційний простір не лише українського етеру, а й розрахований на суспільства західних країн. І для заходу це хочуть довести ще більше, бо тоді можна буде говорити про примирення жертви і вбивці, причому саме з позиції вбивці, бо вбивця - не винуватий, його до вбивства підштовхнув поганий путін.

У чому росія (окрім підкупу європейських та й українських політиків) себе проявляє, так це в розповсюдженні потрібних їй наративів та пропаганди. І от нині харошиє руськіє саме цим і займаються: роблять все можливе, аби донести до мешканців ЄС, що сам глибинний російський народ ні в чому не винний, що це його треба жаліти і йому допомагати, а от Україні та українцям можна допомагати менше, а то й зовсім - не допомагати.

Однак те, що треба усвідомлювати, так це те, що українському інформаційному простору немає потреби у хароших руських, а інформаційна політика країни повинна почати працювати і на країни ЄС, доносячи до європейської спільноти, що російська матрьошка завжди в середині тримає зброю, якою знищить кожного, хто заважає просувати наративи руського міра і руської культури, за якою завжди стоїть шовінізм на імперськість, де росіяни — найвища раса з її сміттям, засцяними під'їздами, вбивствами, зверхністю та нахабством. Саме від інформативної політики України залежить не лише відкриття очей заходу, а й політика заходу до України, бо

Захід повинен усвідомити, що росію треба не лише зупинити, її треба роззброїти і зробити безпечною, а досягти цього можливо лише перемогою над ведмедем, що вже скуштував крові.

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото з відкритих джерел