​«Опіум для народу»

«Остерігайтеся людей, які живуть чужими думками та своїми почуттями», - сказав хтось з мудрих!

На сьогодні у влади є всі можливості поставити крапку в справі з УПЦ МП. Щоб всі подані до суду позови були згідно з законодавством, вина зрадників доведена, і справедливі вироки! Інакше «святоши» виглядатимуть таким собі «мучеником» за віру. А московськи попи та їх пропаганда зникли з української землі.

На розгляді у Верховній Раді уже кілька місяців перебуває урядовий законопроект, прийняття якого мало б запустити процес обмеження діяльності УПЦ МП на державному рівні. Цей законопроект вважається досить м’яким, що передбачає складну і тривалу процедуру, але його прийняття дозволило б припинити діяльність пов’язаних з рф релігійних громад. Попри те, що урядовий законопроект схвалив профільний парламентський комітет та Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, Верховна Рада досі не прийняла його навіть у першому читанні.

Однією з основних проблем у випадку УПЦ МП є те, що такої юридичної особи нема – натомість є окремі парафії, єпархії і так далі, загалом близько 10 тис. юридичних осіб. І з усіма ними треба судитися у випадку заборони їхньої діяльності.

Проте УПЦ МП як сукупність тисяч організацій володіє не лише власним майном, але й державним чи комунальним, переданим в оренду чи користування. Саме це майно порівняно легко можна було б вилучити, аби була політична воля, а поки що справи, як то кажуть - кіт не качався.

Але є й інша серйозна проблема – інформаційна комунікація попів зі своїми вірянами. Пропагандистська-агресивна антиукраїнська інформаційна політика, яка діє на ватну свідомість й простодушно-дурноватого населення, яке і досі не бачить війни, виправдовує путіна та московитів, а головне - для таких росіяни залишаються братами, а все українське чужим. Вона діє потужно, бо росія не жалкує для «опіуму» грошей.

В Україні працює «божиє слово» - одне з них - це найвідоміше інтернет видання «СПЖ», до великої війни газета «СПЖ» виходила в друкованому вигляді, яку роздавали в церквах МП по всій країні.

Теж саме можна сказати і протелеграм-каналі «Дозор» на «Першому козацькому»! Наприклад, нещодавній пост на цьому ресурсі:

«ОКУПОВАНИЙ «МЕРТВИЙ» ХРАМ І ЖИВА МОЛИТВА ЙОГО РЕАЛЬНИХ ПАРАФІЯН. 2 липня парафіяни Свято-Михайлівського храму УПЦ у с. Білогородка на Київщині вже не змогли потрапити до своєї святині. Храм, де православні християни десятиріччями возносили молитву до Господа, тепер окупований активістами ПЦУ».

Або:

«ЗА ЩО ПОСАДИЛИ МИТР. ПАВЛА? РОЗБИРАЄМО «СТРАШНУ ЗРАДУ»

Вже 13 липня з новою порцією надуманих звинувачень проти митрополита Павла з боку СБУ стало зрозумілим: справу намісника Києво-Печерської Лаври вирішили форсувати, не дивлячись на будь які застороги з боку законності, здорового глузду чи суспільної думки православних громадян».

У релігійному виданні «СПЖ» публікують новини, блоги, інформацію у викривленому проросійському вигляді:

Ось наприклад, блог С. Коваленка «Милий друг у театрі оперети».

https://spzh.news/ua/blogs/a74448-milyj-druh-v-teatre-operetty

Автор пише, маніпулюючи свідомістю читачів, віруючих:

«В останні місяці на Київщині відбувається масове захоплення храмів «товаришами» з ПЦУ. Один із головних їх вигодонабувачів – це екс-митрополит Олександр Драбинко. Саме його Переяславська єпархія приймає більшість «переведених» храмів. Але зараз не зовсім про це. Мова про таку делікатну та неприємну тему, як мораль та нетрадиційне інтимне життя «ченців». <…>

У грудні 2022 року у с. Русанов під Києвом прихильники ПЦУ за допомогою влади захопили Миколаївський храм УПЦ. Настоятелем туди Драбінко поставив нещодавно «посвячений» ним же Олексія (у «черниці», Іоанна) Бондарєва. Ось тільки цей Бондарєв – фігурант двозначного інтимного листування з Драбинком.

О. Шарій зробив цілий сюжет «Маленька таємниця ПЦУ». Крім того, Бондарєв шукав собі партнерів на сайті гей-знайомств Hornet, де називав себе ім'ям Преподобний. <…>Бондарєв так і залишився настоятелем захопленого храму. У травні 2023 року Драбинко приїхав до Бондарева з архієрейським візитом, вони разом «служили». У червні Драбінко з Бондарєвим, одягнені у «громадянку», разом відвідують театр оперети, де роблять спільні фото та викладають у мережу. <…>».

Бруд ллється потоком від так званих «чесних людей». А Шарій продовжує свою чорну справу проти всього українського.

Ось ще одна статейка, яка передрукована з сайту patriarchia.ru для українських вірян:

«19 липня 2023 року учасники Архієрейської наради РПЦ заявили, що влада України − це спадкоємці більшовиків-богоборців, і піднімає гоніння проти Православної Церкви».

https://spzh.news/ua/news/74949-rpts-vlada-ukrajini-spadkojemtsi-bilshovikiv-bohobortsiv

На сторінках видання цитують Патріарха Кирила, доповіді з сайту московської патріархії. https://spzh.news/ua/news/74945-patriarkh-rpts-rozpoviv-chi-mozhna-prichashchatisja-tam-de-joho-ne-pominajut

От ще одна інформпровокація редакція «СПЖ» виклала свої думки с приводу того, що «у львівському католицькому університеті УГКЦ закликали прийняти нову Конституцію, щоб змінити систему влади країни, бо влада сконцентрована в руках олігархів та інших тіньових ляльководів, в офісі президента та в руках центрального уряду в Києві». Як альтернативу пропонують «не оминути увагою деякі важливі досягнення децентралізації».

Рефлексія редакції: «Важко не помітити, що подібні розмови можуть чітко вкладатися в рамки російської пропаганди, де на Україну чекає розчленування, а західні регіони відійдуть сусіднім країнам. Рішення щодо відокремлення, звісно, мають прийматися місцевою владою «згідно з волею народу». А для цього регіони мають бути наділені відповідними повноваженнями. Чи не для цього потрібна «хороша» Конституція з децентралізацією влади?»

https://spzh.news/ua/mysli-vsluh/74624-nashij-vladi-varto-napruzhitisja

«Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині хижі вовки» (Матф.7: 15).

Люди, які не навчились критично мислити і оцінювати ситуацію, вірять кожному слову того, кому довіряють. Віра – вона ж така річ, раціональними аргументами її не проймеш.

Українська православна церква Московського патріархату повністю управляється з росії та діє на користь країни-агресора. Багато разів у цьому доводилося переконуватися українським розвідникам, про що нещодавно розповів ексглава ГУР Валерій Кондратюк.

За його словами, «агенти ФСБ у рясах — це не міф, а реальність, причому багато хто з них брав до рук зброю і виступав проти української державності. Зокрема, такий інцидент був у Слов’янську у 2014 році, де попи з Києво-Печерської Лаври воювали проти спецназівців України».

Потрібна негайна реакція спецслуж, СБУ повинно припинити діяльність цієї оселі зла. Негайно вигнати російських попів з Лаври, а краще з країни. Треба діяти швидко, інакше цей спрут в середині країни і далі буде розпалювати на релігійному ґрунті війни й чвари. Можливо, вони не помітні так, як на полі бою, натомість такі ж небезпечні та вбивчі.

Війна, у тому числі і інформаційна – це великий ризик, розум, витримка, непередбачуваність, а головне – ЗМІНИ, мотивація і патріотизм.

Манана АБАШИДЗЕ, Конфлікти і закони

Фото надане автором