​Хронологія зради стамбульських перемовин

Про деталі стамбульських перемовин вже тільки лінивий не написав. Те, що це було узгодження формату капітуляції України, в мене особисто сумнівів не викликає.

Але я хочу, щоб ви подивилися на хронологію подій початку квітня 2022 року, щоб не дати пам'яті затерти та викривити ваші спогади.

Хроніка подій:

Отже, переговори «ні шатко, ні валко» тривали весь березень 2022 року.

Як ми знаємо, російські війська повністю покинули Київщину 28 березня і 30 березня туди увійшли ЗСУ. І світ жахнувся тому, що побачив у Бучі.

29 березня 2022 року Арахамія та Олександр Чалий заявляють, що пропозицією української сторони були «гарантії безпеки», які мали б бути надані певними державами, з росією та Китаєм включно. Умова гарантій - 3 дні на консультації для спроби знайти дипломатичне рішення, а потім Україні партнери мають начебто надати зброю, снаряди та начебто забезпечити безполітну зону. Потенційними державами-гарантами на той момент твердої згоди на ці умови озвучено не було.

Арахамія і Чалий заявляють, що для отримання згоди партнерів на надання гарантій потрібно пару тижнів.

Зафіксуйте, що ці заяви вже було зроблено тоді, коли російські війська відійшли від Києва.

Трохи контексту:

Як ми знаємо, за 3 доби росія захопила весь Південь України і підійшла впритул до столиці.

З урахуванням, що в перемовинах містилося узгодження сильного скорочення збройних сил України та її озброєння, то в разі виконання цих умов, навіть у випадку надання партнерами зброї та боєприпасів, то просто бракувало б людського ресурсу це озброєння використовувати.

Це була пастка. Очевидна для будь-кого, хто має трошки мозку.

Хроніка подій:

3 квітня 2022 радник ОПешки Олексій Арестович говорить сумнозвісну фразу «результат цієї війни буде вирішено за 2-3 тижні», яка миттєво стає вірусною.

Трохи контексту:

Якщо ваша пам'ять вам шепоче, що переговори було припинено, тому що в Бучі розкрилися жахливі звірства та злочини, ваша пам'ять бреше.

5 квітня 2022 року президент Зеленський у великому інтерв'ю українським медіям заявив, що переговори мають тривати, незважаючи на ті жахи, які відкрилися в Бучі.

Є ще одна подія, яка передувала цій заяві і малопомітно відбулася на тлі щоденних гарячих новин та депресивного емоційного стану суспільства, шокованого побаченим у звільненій Київщині.

4 квітня 2022 тихо і без пояснень були вимкнені з цифрового ефіру 3 опозиційні канали. Притомного пояснення про причини такого вимкнення так і не надано за 2 роки.

Отже, станом на початок квітня 2022 року українська влада рішуче налаштована на продовження переговорів з агресором та на досягнення якихось фінальних домовленостей, незважаючи на безумовні докази нелюдських злочинів, які вчинила окупаційна армія на суверенній території нашої держави.

9 квітня 2022 року до України прибуває Борис Джонсон. Згодом переговорний процес переходить в іншу тональність і досягнення якихось домовленостей згодом стає малоймовірним.

За словами Арахамії, домовленості вже були майже досягнуті, але зірвані Джонсоном: «Коли ми повернулися зі Стамбула, приїхав Борис Джонсон до Києва і сказав, що ми взагалі нічого не будемо з ними підписувати — і давайте просто воюватимемо».

Мені в цій картині не вистачало однієї мозаїнки. З чого б це Джонсону брати на себе таку відповідальність за долю іншого народу? Щось мало спонукати його до цього. І ця подія знайшлася: 6 квітня 2022 року групою «Рейтинг» було опубліковане обширне соціологічне дослідження думки українських громадян про війну, і з його результатів однозначно випливає, що жодні територіальні поступки, відмова від курсу в НАТО, скорочення армії тощо є для українського суспільства категорично неприйнятними.

Український народ мав намір воювати за свою державу. І налаштований він був вкрай рішуче.

Джонсон привіз Зеленському «вилку»: або ти героїчний лідер воюючої країни, якій ми допоможемо відстояти свою державність, або за спробу здати державу проти тебе повстане твій власний народ (виходячи з однозначних та категоричних настроїв у суспільстві).

Мої висновки.

Вони збиралися здавати Україну.

Вони до цього навіть підготувалися. У них все було майже «на мазі».

Ми були надзвичайно близькі до капітуляції, висіли на волосині.

Цьому перешкодив тільки Захід.

Анна Оскомина, facebook.com

Фотоколаж Конфлікти і закони