Політика

  Майже три місяці тому українці, які відвоювали перемогу над бандитами на Майдані, мало не добровільно передали владу представникам «Батьківщини», «Свободи» та «УДАРу». І з того моменту кожен день роботи new-уряду та нової парламентської більшості ставав для них тестом на професійну придатність. На жаль, значну частину цих тестів політики не здали. Останній приклад - списки кандидатів до Київради, в які, під прапорами «new-демократичних сил» йдуть найодіозніші представники бувалої гвардії казнокрадів.

  То, что происходит в стране, напоминает сюр. Вроде как, переезжая границу, попадаешь не в Украину, а в королевство кривых зеркал. Что из Европы воспринимается прогрессом, то, зная украинские реалии, внутри страны видишь иначе, потому как более осведомлен и о персоналиях, и о том, какие цели они преследуют.

  Ох и несет же Петю Порошенко последнее время. Еще и до старта, как до Москвы рачки, но Петя уже всех убеждает: я – не ползком, а с благословения Путина, и так, чтобы выборы в один тур. То, что это – не демократично и совершенно противоречит тому, за что положили голову ребята Небесной сотни, Петю – не напрягает. Ему Фирташ в  затылок дышит, а значит, нужно все общество переубеждать, что раз удалось отправить в нокаут Кличко, то и других можно в бараний рог скрутить.

  Пару років тому автор цих рядків в приватній розмові заявив, що маркетологів до виборчого процесу підпускати не можна, а при першій же спробі піти в політику - розстрілювати. Сьогоднішня істерія, надута навколо першого туру, повністю потвердила правоту цих різких слів. Адже подібності між нахрапистою кампанією Петра Порошенка під загальним гаслом «тільки перемога в першому турі» та маркетинговою стратегією не зауважив, либонь, тільки лінивий.

  Путин имеет такое отношение ко Дню победы, как жираф к Арктике. Все, что его роднит с войной – жажда смерти тем, кого он назвал врагами.