Бандитські засідки єнакіївського депутата-регіонала на служителів смичка та скрипки

Подробиці

Опубліковано 05.05.2009 11:09

Автор:

Конфлікти і закони

Переглядів: 4741

NT size=2>Як не прикро це визнавати, але бандитизм і надалі панує на теренах української держави. І правоохоронці у деяких випадках не лише не ведуть боротьби зі знахабнілими молодиками, а й навпаки - навіть стають на захист останніх. І все тому, що ці парубки працюють на представників влади, які за законом повинні стояти на захисті своїх виборців.

Пізньої ночі, коли одні люди вже сплять у своїх ліжках, а інші, закінчивши роботу, повертаються додому із мрією про сон, не спиться лише невеликій категорії осіб. Серед таких є, як це не дивно,підлеглі депутата єнакіївської міської ради від Партії Регіонів ЮРІЯ ЗАЙЦЕВА (офіційно - фахівця із перепродажу металопрокату), які не проти «вести полювання» (скоріш за все, виконуючи завдання свого патрона), у тому числі на служителів смичка та скрипки.

У злощасну ніч із 19 на 20 квітня цього року, напевне, бажаючи «належно» відзначити день народження таких зловісних вождів, як Ленін та Гітлер, охоронці депутата біля єнакіївського підприємства УТОС «вполювали одразу» аж ЧОТИРЬОХ музик: ОЛЕКСАНДРА БРИХОВЕЦЬКОГО,ВОЛОДИМИРА СОБОЛЯ, МАКСИМА ХОРОШИЛОВА ТА ЄВГЕНА ШВЕЦЯ-ШУСТЯ, які саме вийшли із таксі та підходили до своєї оселі. Підлеглі народного обранця шукали привід, який би надав можливість причепитеся до людей, а тому вони із дикунськими вигуками: «Что ви здєлалі с нашей машиной!..», - до якої хтось із музикантів вимушено доторкнувся (оскільки її навмисно поставили у такий спосіб, аби вона перекривала пішохідний прохід), накинулися на музик і почали їх професійно лупцювати, при цьому ще й пересмикуючи бойовий пістолет. І хоча не стріляли, проте гамселили так, наче тренувальні опудала. І це незважаючи на те, що постраждалі вже не мали можливості надати супротиву і лише зойкали та стогнали. Щоправда, одному з музикантів таки вдалося викликати наряд міліції, та вона мало чим допомогла, бо нападники повтікали. Коли карета швидкої все ж доправила побитих до лікарні, то з’ясувалось, що медпрацівникам нема коли опікуватись постраждалими. Ба більше – лікарі, що давали клятву Гіппократа, відмовились надавати допомогу ВОЛОДИМИРУ СОБОЛЮ, який під час побиття втратив понад один літр крові. І, мабуть, людині довелося б помирати в лікарні, якби один з його товаришів по нещастю не заявив, що не встане з медичної кушетки до тих пір, поки медичні працівники не нададуть потрібної допомоги його постраждалому другу.

Проте на цьому біди музик не скінчились. Подавши заяву прокурору (старшому раднику юстиції п. С.В.Ребенко) про побиття, постраждалі і не здогадувались, що їх чекає попереду.

На так, 21 квітня цього року, до оселі ОЛЕКСАНДРА БРИХОВЕЦЬКОГО прибув безпосередньо «патрон» - пан ЗАЙЦЕВ разом із двома своїми «бодігардами» й у найбрутальніший спосіб почав йому погрожувати, заявивши, «що не дасть можливості йому спокійно жити на цій території», і все через те, що потерпілі надали розголосу справущодо їхнього побиття.

Та воно й не дивно, що депутат не побоявся приїхати до постраждалого, адже і прокурор протягом наступних аж дев’яти днів після інциденту (хоча частиною 3 ст. 97 КПК України йому дається ТРИ ДНІ) роздумував, що ж робити із вказаним письмовим зверненням потерпілих, а лейтенант міліції БОРИС ПОТАЙ робив одну за одною спроби довести музикам, що підстав для порушення кримінальної справи немає.

Далі – більше: лишень прокурор підписав листа про направлення заяви про злочин до міліції, у той же день, увечері, 30 квітня, за вказівкою вищезгаданого депутата оселю БРИХОВЕЦЬКОГО знеструмили, використавши транзитне перетинання електродротами території підприємства УТОС (давно приватизованого паном Зайцевим!). А після приїзду на місце відключення тих самих «героїчних енергомонополістів», сюди ж із своїми сатрапами прилетів закрити розчахнуту засідку й «представник від народу» пан Зайцев, аби особисто брати участь у побитті ОЛЕКСАНДРА БРИХОВЕЦЬКОГО. Зайнявшись «вихованням» чоловіка, пан депутат ще й наголошував: «будєшь знать, как обращаться в УБОП!»

Тож нині постраждалі шукають підтримки у суспільства, оскільки мають надію, що саме через його думку, принаймні, можна достукатись до можновладних кабінетів та знайти захист від свавілля тих, хто називає себе народними представниками і захисниками, а насправді без вагань порушують закон і право людини на спокійне і мирне життя.

Ігор ВОСКОБОЙНИКОВ, голова «Єнакієвської Правозахистної Групи»

Наступна стаття »

Додати коментар