Здається, янукович нікуди й не тікав, або Україна – знову не Америка?

Як не гірко визнавати, але ті, хто повинен захищати людей від бандитизму (який нині в Україні підняв голову), аферистів та криміналу, насправді й надалі працюють на владу. Владу – не народну, а ту, що захищає інтересі бізнесу і безпосередньо першого бізнесмена країни – Петра Порошенко.

Вже не секрет, що по Україні повстановлювали малі архітектурні форми, у яких розміщують магазини Рошен. Нині вони ростуть, як гриби після дощу.

Звісно, що активні активісти, які, на відміну від президента та його команди, хочуть в Україні змін, обирають такі магазини для вияву протесту, адже, як не дивно, під адміністрацією президента активістів помічають не завжди, а от повісиш плакат на МАФ «Рошен», так одразу і міліція з’являється, яка знаходиться не на передовій для захисту країни, а у тилу для захисту влади від активістів.

І наразі правоохоронці поводять себе так само, як і при януковичу: б’ють активістів, залякують, катують. Якщо попустити нині ситуацію з затриманим сімнадцятирічним активістом Євгеном Гуриним, то вже за деякий час у країні знову буде справа на кшталт Індило. І ті, хто причетний до злочину – уникатимуть відповідальності.

Про те, як кати у погонах знущались над Активістом, що приклеїв на магазин «Рошен» плакат, гарно у своему ФБ написав Ігор Луценко:

«Врешті добрався до компа і по-швидкому розкажу про те, що відбувалося на Святошинському РУВС.

Я приїхав туди, прочитавши у ФБ, що затримали неповнолітнього хлопця, побили і не допускають до нього адвоката.

Зайшов на прохідну і попросив, щоб мені надали змогу поспілкуватися з керівництвом. ППСник на прохідній заблокував вхідні двері, так що я не міг потрапити в будівлю, і почав комусь дзвонити. Усіх міліціонерів, котрі намагалися вийти через центральний вхід, він направляв кудись – мабуть, на чорний хід, щось їм стиха пояснюючи.

Врешті, після хвилин 10 очікування до мене в тамбур, де я вимушено очікував, вийшов якийсь співробітник і протягнув мені телефон. Сказав, що там на лінії – якийсь начальник. Я відмовився говорити по телефону. Сказав – давайте я зайду в приміщення і ми з вами нормально поспілкуємося. Мене нарешті пустили.

Людина у телефоні пообіцяла, що зараз спуститься якийсь слідчий.

Через хвилин 15 спустився.

Сказав що йому невідомо, чи перебуває зараз підозрюваний у РУВС, чи ні (!). Мовляв, його могли забрати на ізолятор тимчасового утримання (ІТТ).

Я йому запропонував – давайте разом пошукаємо. Той навіщось пішов у свій кабінет на останньому поверсі – довелося переслідувати його аж до кабінету і настійливо просити перевірити, чи є затриманий тут, чи ні.

Тимчасом в хол прорвалися хлопці з Смалієм. Смалій сів прямо на підлогу і заявив, що нікуди не піде, поки його не допустять до підзахисного, або покажуть журнал, де записано, що хлопця вивезли на ІТТ.



Журнал не хотіли показувати – ні Смалію, ні мені.

В хол зібралися, здається, усі мешканці РУВС і зачудовано дивилися на сцену.

До мене тихенько підійшов ще один міліціонер. Сказав, що він слідчий і пропонує угоду – нас допустять до хлопця, а ми переконаємо «групу підтримки» залишити будівлю. Тобто, виявляється, нам брехали у вічі, що затриманого повезли з РУВС.

Коли нас допустили до хлопця, то виявилося, що його міліціонери таки били. Я бачив сліди на голові – синці і гулі на потилиці, сліди від спроб душити на шиї. А також сині сліди від кайданок на руках.









Я зателефонував до прокурора Києва Юлдашева. Розмови не вийшло – прокурор, здається, вважає, що міліція має право так діяти.

Зараз хлопця продовжують утримувати в неволі, але адвоката вже допускають. Йому немає 18 років, він є неповнолітнім, його звинувачують у навмисному нищенні майна – павільйону «Рошен» на метро Житомирська (я на 100% впевнений, що павільйон розміщено там протиправно, як і усі інші МАФи). За версією активістів, вони там хотіли зробити політичну акцію – повісити банер з запитанням «Як тобі смакує кров бійців АТО?» - це все та ж історія про бізнес Порошенка в Росії.

Найбільш дивовижним для мене у цій ситуації було відчуття жорсткого дежавю. Рівно рік тому автомайданівцями в тому ж місці було заблоковано «Беркут», коли той повертався з-під Святошинського суду. Я брав участь у тих подіях, і зараз бачу те ж саме: Святошинське РУВС, Вітя Смалій, менти, побої.

Здається, янукович нікуди й не тікав».

P.S. Сьогодні Автомайдан виніс попередження Шоколадному Зайцю: фабрику в Липецьку треба закривати! Не логічно вимагати введення санкцій від світової спільноти і в той же час вести бізнес на території країни-агресора.

Крім того, нагадали його другові-боксеру, що Закон один для всіх і незаконні МАФи в Києві необхідно зносити.