​Тактика правоохоронців: відмовчування та залякування навіть ціною євроінтеграції України

Правоохоронної системи в Україні – немає. Існує декілька структур, котрі виконують накази влади з врегулювання тих чи інших питань у системі діяльності силовиків, і які, якщо заплачено або якщо вигідно комусь з представників влади, відпускають на свободу вбивць, сепаратистів, хабарників, і навпаки: якщо є забаганка від особи, що наближена до політичної сили БПП та має сватів у ВР, у тому, аби переслідували невинну особу за допомогою кримінального кодексу, то прокурори та поліція будуть фальсифікувати будь-які факти, аби лишень задовольнити замовника.

Конфлікт між головним лікарем Львівською обласної лікарні Гичкою М.М. та його заступником Наталією Ван Доверен точиться вже багато років. Наталія обрала для себе шлях євроінтеграції, поставивши за мету зміну системи, що нині працює в медичній галузі, відмовившись від тіньових схем збагачення та обкрадання держави та пацієнтів, тоді як головний лікар – наперекір, як і більшість представників БПП, вирішив, що усі правильні гасла до реформування, в тому числі і медицини, – хороше прикриття для втілення корупційних схем.

І, звісно: якщо дві такі особистості пересікаються, то та, яка впевнена, що за нею стоять такі ж самі корумповані знайомі з Верховної Ради України, котрі, коли не були при владі – збанкротували, ведучи бізнес, а, втрапивши на тепленькі місця чиновників та ставши депутатами, наразі мають найшаленіші статки, «чесно зароблені» корупційною продажністю, то така особа ставить саме на те, що прибере незручну в лікарні еврооптимістку, аби не заважала розпродувати лікарняні будівлі за корупційними схемами та обкрадати пацієнтів.

Пан Гичка, як представник медичної галузі, давно вже відомий своїми оборудками та корупційними схемами. Значна кількість ЗМІ неодноразово висвітлювала його корупційну діяльність. Головного лікаря Львівської обласної лікарні навіть називали мародером з депутатським мандатом, причетним до обкрадання тяжкохворих на мільйон доларів. Думаєте, Львівська обласна прокуратура та, на той час львівська міліція, розслідували схему обкрадання тяжкохворих? У жодному разі навіть не зацікавились такою діяльністю пана Гички, адже, як цитують у народі фразу з відомого фільму: «хто ж його посадить, він же - пам’ятник». А головний лікар Львівської обласної лікарні як раз і є пам’ятником корупції в медичній галузі України. І скільки б він не використовував тіньових схем, та, навіть, скільки б його не перевіряли і не рекомендували звільнити (навіть без кримінального переслідування), як це було у 2012 році, коли спеціальною комісією Львівської ради було проведено перевірку, за результатами якої рішенням Ради від 23 листопада 2012 № 619 Гичку М.М. рекомендували звільнити з посади головного лікаря Львівської обласної клінічної лікарні відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України, з нього, як з гуся вода.

Особа Михайла Михайловича Гички силовикам – не цікава. За ним – стіна у вигляді братів Дубневичів, - найбагатших осіб у Львівській області. Тих самих, що справжній бізнес вести не вміють і стають банкрутами без влади і депутатства, але яких роздуло від грошви та нерухомості, лишень вони стали чиновниками та депутатами. Тож скільки б не викривали корупційних схем, які втілювались би при головному лікарі Львівської обласної лікарні, правоохоронці того не бачать. Проте вони вправно працюють на те, аби допомогти усунути незручних для пана Гички людей. Наприклад таких, як Наталія Ван Доверен, яка найпершою в Україні, вирішивши обрати європейські зміни, розповіла в найпопулярнішій голландській газеті «Trouw» про корупцію в українській медицині і запропонувала методи її ліквідації.

Наразі проти Наталії Ван Доверен фабрикують справу. Один львівський оперуповноважений заради фальсифікації до цієї схеми навіть залучив свою тещу, а вона, як вправна маріонетка, все підписує, що не скаже зять, бо ж своє – не тхне, заради нього можна і на людей наклеп наводити.

І от що цікаво: і у Львівській обласній прокуратурі, і у Генеральній прокуратурі України свідомі того, що справу шито білими нитками. Вони чудово обізнані і про підставних осіб, які начебто давали Наталії Ван Доверен хабара, і про неіснуючого хворого, який, як підставна особа до справи Ван Доверен, фігурував як свідок дачі хабара в Дрогобицькому суді (видко, там теж працював оперуповноважений Тарас Демкович, що працює в правоохоронних органах у відділі боротьби з економічними злочинами Львова і фальсифікованими справами робить собі кар’єру). Проте роблять вигляд, що їх це не стосується. І хоча до Генеральної прокуратури України зі своїми зверненнями щодо свавілля львівських правоохоронців та працівників прокуратури Львівської області вже звернулись народні депутати Бублик, Наєм, Заліщук, Соболєв, Лещенко, а також голландський журналіст Міхіль Дріберген, з публікації якого в blendle в газеті «Trouw» редакція «КЗ» дізналась про випадок фальсифікації справи львівськими правоохоронцями, уся машина силовиків робить вигляд, що нічого не відбувається. А голландському журналістові навіть не збираються надавати роз’яснення, незважаючи на те, що у прес-службі генеральної прокуратури знають про його звернення щодо роз’яснень у цій справі.

А на-гора влада вищить про євроінтеграцію, про поганих голландців (які виступають проти того, аби країна, у якій править 1937 рік і відбувається розгул методів НКВД, ставала повноцінним партнером Європи), та про те, що вона робить все заради євроінтеграції України. Тоді як світ чудово усвідомлює, що ця влада віддає переваги іншим методам існування. І що у цій країні наразі через поліцію можна замовити переслідування будь-якої людини, якщо вона заважатиме особам, які мають кумів, сватів та друзів у щаблях влади, або у Верховній Раді.

Міхіль Дріберген ще вимагатиме роз’яснень від представників правоохоронної системи України з приводу свавілля львівських оперуповноважених та прокурорів. І обов’язково опублікує в голландських виданнях, як українська влада і правоохоронці співпрацюють зі ЗМІ. Напевно, він не забуде згадати, що заради сфабрикованої справи хабара у шість тисяч гривень вже витрачено чималу суму бюджетних коштів на те, аби сфабриковане якось доводити до пуття, аби воно мало хоч якийсь більш-менш типу пристойний вигляд, адже, якщо оперуповноважений Тарас Демкович зі своєю тещею сів у калюжу, коли у першій підозрі Ван Доверен вказав дату домовленості про хабар на день, коли у Наталії Романівни стовідсоткове алібі, далі випливуть іще цікавіші факти, що для нормальних голландців доводитиме, що у тюрмі повинні сидіти такі як оперуповноважений Демкович, головний лікар Гичка та інші фігуранти від так званої правоохоронної системи України.

Та цікаво ще одне. У прокуратурі Львівської області усвідомлюють, що справу буде розвалено. Знають, що вона – фальсифікована. Але там, заради того, аби вислужитись не перед законом, а перед сватом депутатів Дубневичів, вирішили, що треба Наталії Ван Доверен не лише псувати життя фальсифікованим кримінальним провадженням, а ще й зіпсувати кар’єру. Саме тому слідчим в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Рубцовим В. В. було здійснено телефонний дзвінок до проректора з науково-педагогічної роботи Толстанова О. К. до НМАПО імені П. Л. Шупика, а під час розмови з проректором слідчий Рубцов В. В. ставив питання стосовно можливості відміни заходу щодо захисту Ван Доеверен Н.Р. дисертаційної роботи на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук (доктора філософії). Тобто: знаючи, що справа сфальсифікована і буде розвалена, вирішили, що треба хоч якось людині напаскудити і, користуючись перевищенням повноважень, незважаючи на те, що подібні дії підпадають під ст. 365 ККУ і тягнуть за собою для слідчого та прокурора кримінальну відповідальність за перевищення службових повноважень, оскільки вони є службовими особами, вирішили, що вже якщо і не зможуть сфабрикувати справу, то хоча б зіпсують кар’єру. І, звісно, якщо не можеш вилити борщ ворога хазяїна, якому вислужуєшся і якому вилизуєш причинне місце, то треба у той борщ хоча б плюнути. Що і спробував зробити слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Рубцов В.В. Та, як виявилось, в наші дні методі НКВС вже не на всіх діють, що, напевно, змусило слідчого Рубцова сильно засмутитись, адже він точно знає: у 1937 році його вимогу б виконали беззаперечно.

А щодо рішення Сенату Голландії після 15 березня 2017 року, то тепер навіть найтупіший розуміє, що крихка більшість на користь України - розвалиться, оскільки голландські політики не стануть переконувати жителів Нідерландів в тому, що країні, яка застосовує методи НКВС, необхідна євроінтеграція.

На фото Наталя Ван Доверен