​Міна під вирок януковичу від військової прокуратури

Майже 5 років тривали слідство і судовий розгляд кримінального провадження відносно колишнього президента віктора януковича. 24 січня 2019 року оголошено вирок, яким його засуджено за державну зраду. Перемога військової прокуратури, яка підтримувала в цій справі публічне обвинувачення!

І несподівано ще до розгляду апеляцій і набрання чинності цим довгоочікуваним суспільством і світовою громадськістю вироком та же військова прокуратура чудить таке, що надає їх опонентам в процесі – захисту януковича, багато можливостей рвати вирок в апеляції на шматки.

Йдеться про вручення 25 лютого 2019 року колишньому начальнику Генерального Штабу ЗС України часів президенства януковича володимиру Замані підозри також у державній зраді і його арешт. Як виявляється, ці дві справи пов’язані не лише складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України – державна зрада, але і по суті - формулюванням об’єктивної сторони злочину.

З того, що можна було почути під час процесу Замани, запис якого доступний широкому загалу, відомо, що генерал-полковник підозрюється у змові з януковичем. Із метою ослаблення боєздатності армії він, за вказівкою верховного головнокомандувача ЗСУ, скорочував їхню чисельність, давав директиви про розформування військових частин і установ, реорганізацію системи військового управління. І це, на думку військової прокуратури, сприяло тому, що українське військо не було спроможне відстояти належним чином територіальну цілісність держави у Криму, надати збройну відсіч агресору.

Якщо янукович і Замана з точки зору військової прокуратури є співучасниками одного і того самого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, першій – організатором, а другий – виконавцем, аналогічні пункти повинні бути і в обвинуваченні президента-втікача.

Дивимся вирок – їх немає!

Витяг з вироку: «…обороноздатність - це підготовленість держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту. Складовими такої підготовленості є сукупність економічного, політичного, соціального, наукового, морально-психологічного і суто військового потенціалів.

Стан обороноздатності України відображають її мобілізаційні можливості, кількість і якість Збройних Сил України, їх здатність швидко переходити на військовий стан, організовано вступати в воєнні дії та успішно виконувати завдання щодо оборони від агресії…

Поряд з цим, формулюючи обвинувачення, слідчий та прокурор не навели конкретних дій та вчинків, які б, на їх думку, свідчили про вчинення в. януковичем посягань на обороноздатність України.

З огляду на вищевикладені обставини, суд виключає з обвинувачення в. януковичу кваліфікуючу ознаку державної зради - діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду обороноздатності України…»

Де логіка?

Екс-очільника Генштабу ЗСУ Заману, якій згідно посадових повноважень не міг самостійно скорочувати війська і «знижувати боєздатність» без відповідних законів Верховної Ради і вказівок президента, притягнули до кримінальної відповідальності і арештували за державну зраду. А згідно вироку вже засудженого за ту же держзраду януковича… таких директив він Замані не давав.

Більше того, генерал-полковник брав участь у судовому процесі проти в. януковича в якості… свідка обвинувачення – тієї ж самої військової прокуратури! Це вже просто процесуальний шедевр!

Щодо теми скорочення армії, інкримінованого Замані, зверну увагу на те, як військова прокуратура побудувала свою підозру на навмисному викривленні чинного законодавства.

Гранична чисельність Збройних Сил встановлюється законами України. Наприклад, Законом України «Про чисельність Збройних Сил України на 2012 рік» встановлена чисельність Збройних Сил України станом на 31 грудня 2012 року в кількості до 184 000 осіб, у тому числі до 139 000 військовослужбовців.

Навіть з самого тексту закону видно, що використання прийменнику «до» говорить, що це встановлена максимальна гранична чисельність. Щоб зрозуміти це, не треба вищої юридичної освіти.

Але для створення штучного і резонансного обвинувачення військові прокурори навмисно перекрутили законодавство і зробили вигляд, що закон встановив не максимальну, а мінімальну граничну чисельність. Перевернули усе з ніг на голову і надали підозрі Замані кримінальних барв. Ніби то він, такий-сякий, сприяв скороченню чисельності війська нижче межі, встановленої законом.

Невеличка хитрість, яку більшість не помітить, і обвинувачення в особливо тяжкому злочині зшито. А звучить як загрозливо – державна зрада! Але ж кримінальне провадження – це не гра в дурня, тут махлювати не дозволено. Обвинувачення не може бути побудоване на обмані і свідомому перекручуванню законодавства.

Повернемось до вироку в. януковичу. Стабільність цього вироку – питання престижу України, її судової системи, підтвердження того, що державні органи працюють в правовому полі, а не займаються переслідуванням політичних опонентів. Вже подані апеляції на вирок і Київському апеляційному суду скоро необхідно їх розглядати.

Той самий Київський апеляційний суд ближніми днями буде розглядати апеляцію на рішення про арешт В. Замани і висловлені вище факти, як уявляється, будуть предметом оцінки суддів. Військові прокурори не можуть не розуміти, що тим вони ставлять Київський апеляційний суд у шпагат над прірвою.

З якою метою військова прокуратура, спочатку важко працюючи в суді по в. януковичу, щоб отримати обвинувальний вирок, ще до набрання ним законної сили сама завела абсурдною підозрою В. Замані міну під цей вирок?! Що це – підігрування військових прокурорів захисту в. януковича, в Адміністрації якого колись чемно працював головний військовий прокурор, чи щось інше?

Поволі згадується висловлена версія щодо іншого резонансного скандалу, якій розпочався ввечері того же дня, коли був арештований Замана – щодо корупції в «Укроборонпромі».

Якщо юридично безграмотна та побудована на пересмикуванні законодавства підозра генералу Замані та його арешт – це лише спосіб відволікти увагу суспільства від збройного скандалу – тоді розгляд апеляції у справі януковича може перетворитись на ще більший скандал. Міжнародний. І це стане ще одним ударом по іміджу нашої держави.

Анатолій МАРКЕВИЧ, Резонанс

Фото resonance.ua