Солодкий привіт із Києва. За що насправді ув’язнили «Хорта»

Юрій Павленко «Хорт» отримав вирок – 4,6 років позбавлення волі. Суддя каже – за злісне хуліганство. Засуджений переконує, що за порваний портрет президента Петра Порошенка. Втім, буде великим спрощенням називати справу, що тягнулася понад рік і постала логічним продовженням Революції гідності, справою «порваного портрету».

Невеличкий зал для оголошення вироку не може умістити всю групу підтримки. Ніхто не очікує виправдального вироку, включаючи адвоката Валерія Палія.

– Я з Курбатовою не перший рік знайомий, від чесного суду тут нічого нема, – каже Валерій Палій. Він напередодні оголосив голодування з вимогою випустити свого підзахисного з-під варти.



В коридорі точаться балачки про те, що судовий розгляд відбувався з такими грубими порушеннями, що немає жодних сумнівів в упередженості суду. Наприклад, не було заслухано жодного з 156 свідків сторони захисту – слухали лише свідків обвинувачення. Але навіть «потерпілі» від рук Хорта, яких привела прокуратура, не вказали, що Павленко бив їх чи чинив масові заворушення.

Суддя Ірина Курбатова переносила оголошення вироку декілька разів – нібито не встигала дописати вирок. Подейкують, Вінницький суд був на вухах через потужну підтримку активістів – група підтримки приїхала також з Києва і Житомира, проте в зал запустили не всіх. Кажуть, недостатньо сидячих місць. Отож впродовж суду нетолерантні гасла доносилися і з вулиці, і з коридору.

Суддя сидячи розпочинає читати вирок голосом, що дуже тремтить. Павленко всіма силами намагається показати, що він знає про вирок і йому на нього байдуже. Він демонстративно сидить, ходить, спілкується з адвокатом.



Зачитування тексту триває декілька годин. Тут все – зрив масового заходу з димовою гранатою, яку нібито бачили свідки. Тут порушення руху транспорту, пошкодження майна, петарди, запалення шин – без свідків, зате з особливою зухвалістю.

«Спільно з іншими», «для досягнення своєї мети», «з мотивів явної неповаги до суспільства». Справу перекваліфікували із організації масових заворушень на хуліганство (частина 4 статті 296 ККУ) та частина 26 ККУ (співучасть).

Чотири роки і шість місяців ув’язнення і 10 000 гривень компенсації на судові витрати – стільки коштують вимоги Революції Гідності. Адже на тому мітингу «злочинна група» вінницької громади намагалась пройти на сесію і завадити свавіллю екс-«регіоналів» та представників провладної партії.

Із цієї «злочинної групи» сів лише Хорт: гучно, показово і передбачувано. Ще одна особа перебуває у розшуку, і щодо третьої справу вивели в окреме провадження, однак засуджений стверджує, що їх додали лише задля формулювання «злочинна група».



– Я заявляв про те, що матиму 4,5 років позбавлення волі ще в далекому червні, – говорить Юрій Павленко після оголошення вироку. – Я не очікував на чесний суд, це очевидне політичне замовлення.

Різниця тільки в тому, за що саме відбулося політичне замовлення. За порваний портрет? За «масові заворушення»? Чи за люстраційну діяльність «Народного трибуналу», в якій Хорт був лідером і яка змушувала місцевих чиновників ставати екс-?

Хорт зі своїм «Народним трибуналом» реалізовував мрію більшості українців про пряму люстрацію і подолання збоченої бюрократії. Саме тому показове покарання за революцію під стінами ОДА наздогнало саме його. Саме через нього влада тремтячим голосом зачитує вирок українському громадянському суспільству: не робіть так, не розхитуйте човен, не будьте занадто пасіонарними. Зрештою, Порошенкові – Порошенкове.

В цих 4,6 років – ставлення влади до святого конституційного: «Народ здійснює владу безпосередньо». Народ мав право заходити на сесію облради – завжди мав. Народ має право вимагати відновлення законності від чиновників, які давно забули, що таке закон. І саме такі риси громадянське суспільство повинно плекати, а не триматися осторонь, доки пасіонаріїв садять за грати.

Катерина СЕРКО, Інформаційний Акцент