Чи гарантує Європейська конвенція з прав людини право на жебракування ?

У справі Lacatus v. Switzerland ЄСПЛ вирішував питання застосовності статті 8 ЄКПЛ до жебрацтва. Заявниця ромської національності була дуже бідна. Вона не вміла читати та не мала роботи, не отримувала соціальної допомоги та не була на утриманні іншої особи.

Під час перебування на території Швейцарії на неї було накладено штраф за жебрацтво, яке було заборонено у відповідному регіоні. Її було зобов’язано заплатити 500 франків. У разі несплати штрафу, заявниця мала відбути 5-ти денний строк ув’язнення. Це й відбулось, оскільки заявниця очікувано не змогла заплатити такий штраф.

ЄСПЛ визнав порушення статті 8 ЄКПЛ.

Вирішуючи про застосовність статті 8, ЄСПЛ послався на поняття людської гідності. Суд вирішив, що людська гідність знецінюється у разі якщо у особи немає достатніх засобів для існування. У таких справах особливі умови мають бути взяті до уваги, особливо реальність економічної та соціальної ситуації особи.

У цій справі, застосовуючи безумовну заборону жебракування та засуджуючи заявницю, органи влади обмежили її в можливості наближатись до людей для отримання від них допомоги, яка в її ситуації, була одним із можливих засобів задоволення основних потреб.

На думку Суду, право просити інший людей про допомогу виходить із самої суті прав, гарантованих статтею 8 ЄКПЛ.

А тепер просто: особа ромської національності, не вміє читати, жебракує і тільки цим і живе, відбула покарання за це жебракування, а потім "покарала" Швейцарію за те, що Швейцарія покарала її. Тепер мабуть жебракує на законних підставах, пред'являючи рішення ЄСПЛ кожному поліцейському, можливо навіть тренінги організовує для своєї спільноти про те, як захистити свої права...

Присуджено 922 євро в якості відшкодування моральної шкоди.

Ирина Кушнир