Есе, навіяне могилою Януковича

Днями, відвідуючи своїх пращурів на одному з київських кладовищ, я раптом натрапив на могилу з похованням, на якому, наче клеймо, було написане до болі знайоме прізвище - ЯНУКОВИЧ. 

Я навіть розхвилювався, невже воно! Невже нарешті –  «Руїну подолане, стабільність досягнуто!». Дивно, але поруч з цією могилою я несподівано відчув те бажане відчуття стабільності, до якої так прагнуть мої співвітчизники й про яке так нав’язливо стверджують білборди Партії регіонів.

Й водночас в мене защемило серце від жалю про те, що я та мої співвітчизники вже ніколи не почують такі кумедні рефлексії з приводу: «йолки, Анни Ахметової, відомого українського поета Антона Павловича Чехова, зарази втілення реформ, уможливлення трагедій, та врешті курасанів, які продавці заморських крамничок продають кожному, хто прийде».

Знервовано виймаючи фотоапарат із футляру, я, наче мантру, повторював: «Руїни подолано, стабільність досягнуто, руйнівника подолано, стабільність досягнуто….».

Може, ця чарівна мантра допоможе врятувати нашу країну, наші життя, життя наших дітей та майбутнє онуків?! Може, моя несподівана знахідна підбадьорить українців, та нарешті ми таки спроможемось подолати ці кляті руїни, зрозуміло, починаючи з їх реформаторів… Хто знає, вистачить в нас сили та впевненості в перемозі?! Час покаже!

Сергій ПУПОК