Дмитро Тимчук: з Росії прибувають спеціалісти різних напрямків

З невтішного:

1. Ми отримуємо все більше свідоцтв того, що «ДНР» та «ЛНР» під керівництвом Москви посилено готуються до подальшого ведення бойових дій. Створюються централізовані склади озброєнь, боєприпасів, амуніції, пального. Створюється ремонтна база для техніки та озброєнь. З Росії прибувають спеціалісти різних напрямків – від ремонту засобів зв’язку до ведення радіоелектронної боротьби.

А Київ як за рятівну соломинку хапається за «мирний діалог». І в Москві у цей час Путін проводить засідання Радбезу РФ, на якому розглядає питання, як Україна дотримується мирних домовленостей, однак тема «поведінки» власних військ та бойовиків його чомусь не цікавить.

2. У ЗМІ прокотилась резонансна заява: бувший начальник Головного слідчого управління МВС України часів януковича Олег Татаров, котрий вів кримінальні справи проти активістів Майдану, може стати заступником херсонського губернатора.

Це не перші спроби впливових закулісних гравців протягнути у владу активних «діячів» епохи «золотого батону». Ми спостерігаємо, як навіть в таких тонких сферах, як військова контррозвідка, останнім часом стали випливати пани, за якими плаче тюремна шконка. При цьому з’ясовується, що лобіюються ці відрижки диктатури на самому верху.

До речі, один з таких прихвоснів януковича у званні генерала СБУ нещодавно подав до суду позов на групу «ІС» - не сподобалася народна люстрація. Втім, про деталі цієї історії ми розповімо пізніше.

З доброго:

1. В РНБО заявили, що керівництво терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» нарешті почало виконувати пункти мирного плану. Підтвердження в тому, що «наші прикордонники на лінії оборони не спостерігали протягом останньої доби жодного безпілотного апарату».

Може, воно й так – будемо сподіватися, хоча з приводу націленості терористів на «мирне врегулювання» я писав вище. Більше 40 обстрілів позицій українських військ бойовиками, які ми нарахували за попередню добу, миром не пахнуть. Почекаємо ранкових зведень, хоч надії на зміну ситуації дуже мало – на сьогоднішній вечір , наприклад, терористи вели обстріли в районах н.п. Донецьк, Щастя, Маріуполь…

2. Набирає обертів гризня всередині терористичних груп. У м. Антрацит «комендантом» від «ЛНР» призначено бувшого місцевого дільничного, який давно обслуговував інтереси місцевого криміналітету. Це страшенно не сподобалось представникам проросійських козачих бандформувань. На ґрунті «кадрових суперечок» відзначено вже кілька перестрілок поміж бойовиками.

Схожа історія у м. Красний Луч, лише з точністю до навпаки – тут козаки «призначили» свого отамана гендиректором ГП «Донбасантрацит», що не подобається багатьом місцевим кримінальним авторитетам. Бійка за різного роду кормушки входить у терористів у моду.

Діагноз ясний: павуки у банці поїдають один одного.

3. В українських школах учасники АТО проводять «уроки мужності». Діти нашої країни мають можливість знати про героїзм не по книжках, а бачити вочевидь героїв, що змагаються за Батьківщину. Гірко, що цей героїзм знадобився Україні у освіченому 21 столітті. І прекрасно, що такі сини у неї є, їх багато, і всіх їх об’єднує невичерпна любов до своєї країни та її народу.

Цікаво, покалічені російські десантники, що повертаються з Донбасу, також проводять подібні «уроки мужності» у російських школах? А їм є що розповісти про те, як непросто бути окупантом у країні, де перемогла революція Гідності, як важко змагатися з тими, хто воює за свою землю. Нехай би розповіли російським дітлахам про свої донбаські жахи. У зв’язку з цим пригадується анекдот про записку вчителя батькам учня: «Ваш син обгидився на уроці мужності»…

4. Євродепутат від Нідерландів ван Баален в інтерв’ю DW заявив, що у Євросоюзу та НАТО є докладні докази того, що в Україну введені російські війська, хоча влада РФ і спростовують це. «Якщо російських військ в Україні немає, то звідки беруться тіла вбитих російських солдат? Звідки поступають поранені у госпіталі Ростова та Санкт-Петербурга? Це нонсенс», − обурився він. І підсумував: «Це чистої води брехня і агітаційна пропаганда, якій, на жаль, багато хто вірить».

У Європі, нарешті, почали оперувати поняттями, котрі Україна так довго намагалася донести до Заходу. Це наша безперечна перемога на інформаційному фронті проти підступного, криводушного і підлого ворога.

Дмитро ТИМЧУК, facebook.com

Переклад В. Логвин