Україна

В одному з населених пунктів біля м. Херсона поліцейські задокументували незаконну діяльність підпільного цеху з пошиття одягу. На виробництві працювали та жили 16 дорослих іноземців з трьома дітьми, повідомляє прес-служба Нацполіції України.

«Наші корупціонери збудували собі «правову» державу. І тепер на смерть стоять за неї. Будь-яка наша реформа – це посягання на їхню «правову» державу», – Дмитро Кулеба, постійний представник України в Раді Європи.

Корупціонери… Корупція… Ці терміни ми чуємо з екранів телевізора, ними рясніють шпальти газет. Правоохоронці «борються» з корупцією, різні фонди й організації розробляють індекси та коефіцієнти, щоб її виміряти. Чиновники обіцяють нові, більш прогресивні антикорупційні закони… Але що ж це за примара така, що її вже майже 26 років українське суспільство намагається спіймати й подолати, а все ніяк не виходить? Та чому на цю пошесть хворіють і представники постмайданівської команди, причім навіть ті, котрі під час Революції Гідності завоювали собі високий авторитет?

Луцька місцева прокуратура Волинської області здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за фактами незаконного зайняття гральним бізнесом (ч. 1 ст. 203-2 КК України).

Херсонщина. Тут, на півдні, проходить межа між цивілізованим світом і темрявою «русского міра». Чим далі на південь, чим ближче до Криму, тим відчутніший вплив довгої руки московії, з її величезною машиною пропаганди. І тим менше люди схожі на людей, а більше на підданих російського престолу. І саме тому найважливішою є робота з душами громадян, бо віра, церква – нерозривно пов’язані з культурою, традицією, етнічною самоідентифікацією.

Что бы мы ни делали, все равно получается совок. Совок, в котором девяносто процентов беднейшего населения совершенно бесправны, но формально имеют все права. Совок, в котором принята самая лучшая Конституция, а страна все равно живет по понятиям. Совок, в котором власть передается по наследству: от секретаря райкома - к его сыну, секретарю комсомола; от красного директора государственного предприятия - к его дочери, приватизировавшей завод.