​Зашморг затягується: як українська «бавовна» руйнує сакральні міфи кремля

Поки російська пропаганда роками ліпила з окупованого Криму «непотоплюваний авіаносець» та «абсолютно захищену здравницю», реальність 2026 року вносить свої безжальні корективи. Сакральний світ рашистів не просто дав тріщину — він сиплеться під ударами українських дронів та ракет, оголюючи логістичний та економічний колапс окупантів, пише у своєму огляді КРИМський бандерівець.

1. Кримський театр воєнних дій: блекаути та зруйнована логістика

Окупований півострів дедалі глибше занурюється в ізоляцію. Чергова серія ударів принесла Криму не лише заграви пожеж, а й масштабні проблеми з енергопостачанням:

Удари по інфраструктурі. Атаковано Сакську ТЕЦ (місцеві нарахували близько 16 вибухів) та паливну базу в Сімферополі біля залізничного вокзалу. Наслідок — нові блекаути.

Параліч транспортних артерій. Наочним символом окупації став автомобільний Горбатий міст біля с. Роздольне. Після прильоту 18 червня його проліт завалився прямо на залізничне полотно. Ремонтувати його ніхто не поспішає, адже сусідній залізничний міст через Північно-Кримський канал також знищено. Генштаб підтвердив і успішне ураження залізничного мосту в районі Ічок (Советського).

Психологічний ефект. Поки дрони Сил оборони системно закривають «кримський кейс», цивільні окупанти на півострові замість курортного відпочинку звикають до звуків вибухів та вчаться без перекладу розуміти крики військових рф.

2. «Сухопутний коридор смерті»

Магістралі, які ворог вважав безпечною альтернативою Кримському мосту, перетворилися на конвеєр з утилізації техніки та живої сили:

Українські БПЛА системно нищать мобільні вогневі групи супроводу (зокрема, ліквідовано ескорт колони бензовозів).

Зафіксовано удари по мосту через річку Корсак на Запоріжжі та знищення залізничного мосту біля Сабівки на Луганщині, який зв'язував логістику ОРДЛО.

У «коридорі» ліквідовано замполіта роти охорони «Барс-Сармат» з позивним «Фідель». Окупанти жаліються, що українські дрони працюють із хірургічною точністю, «наче за нотами».

Паніку підігріває дефіцит пального в самій рф — у Твері рашисти змушені стояти в чергах на АЗС по півтори доби.

3. Удари на випередження: знищення ВПК та нафтопереробки рф

Україна продовжує методично зменшувати воєнно-економічний потенціал агресора, б'ючи вглиб території рф:

НПЗ у вогні. У ніч на 28 червня атаковано два стратегічні гіганти — Ярославський НПЗ «Славнефть-ЯНОС» (потужність 15 млн тонн на рік) та Слов'янський НПЗ на Кубані. Обидва підприємства критично важливі для забезпечення паливом армії рф.

Ракетний удар по Волгограду. Ракети «Фламінго» уразили три цехи оборонного заводу «Титан-Барикади», який виробляє компоненти для російської ракетної програми.

4. Ціна спротиву та терор цивільних

росія мститься за свої логістичні провали жорстокими атаками на мирні міста. Лише за минулий тиждень ворог випустив по Україні 1400 КАБів, майже 1500 дронів та 19 ракет. Під ударами опинилися 15 регіонів. Є загиблі та десятки поранених на Сумщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Донеччині, Херсонщині та в Запоріжжі (де через удар КАБами загинули двоє людей, а 5-річний хлопчик у важкому стані). У Києві з-під житлової висотки вилучили бойову частину збитої ракети.

Попри це, прифронтовий Харків продовжує жити, а Сили оборони щодня звітують про колосальні втрати ворога (лише спецпризначенці «Альфи» СБУ за тиждень уразили близько 1600 окупантів). В окупованому Мелітополі знову зафіксовано «бавовну».

5. Символізм та криза пропаганди

Цього тижня Україна відзначила 30-річчя Конституції. Окупантам не вдалося знищити українську суверенну правову систему ні у 2014-му, ні у 2022-му. Партизани руху «Жовта Стрічка» розгорнули акції спротиву в Донецьку, Перевальську, Сімферополі та Ялті, доводячи, що Крим та Донбас чекають на повернення конституційного порядку.

На цьому тлі в ефірах російських пропагандистів наростає істерика. Вони вже відкрито говорять про «цивілізаційну катастрофу», закликають переглянути цілі так званої «СВО» та погоджуватися на «ганебне перемир'я», визнавши факт існування України.

Думка журналіста Луканова: Чому росіяни досі їдуть відпочивати під бомби в Крим? Бо визнати небезпеку Криму для них означає визнати крах своєї імперської ілюзії. Вони тримаються за півострів не через курорт, а тому, що руйнація цього «міфу недоторканності» запускає процес розпаду всього пропагандистського всесвіту, в якому вони жили останні 12 років. І цей розпад уже почався.

Фото crimeaua1.wordpress.com