​Як Польща прийшла до рішення згорнути вільний ринок землі

Як Польща прийшла до рішення згорнути вільний ринок землі? - на це питання я попросив відповісти польського журналіста, політолога, кореспондента Національного банку Польщі в Україні Міхала Козака..

Чому було прийнято таке рішення? Ми добре пам'ятаємо, що трапилося з ринком нерухомості в Польщі, коли його відкрили для іноземців. Якщо в 2004 після вступу в ЄС квадратний метр у Варшаві коштував 2000-2500 злотих, то буквально за 2-3 роки, використовуючи дешеві європейські кредити, іноземні спекулянти накрутили ціни в кілька разів, до 10000 злотих.

У результаті, більшість звичайних поляків більше не могли купити собі житло. Деякі змушені були взяти кредит на 40 років. Після кризи 2008 року ціни на нерухомість впали, але ті, хто встиг купити нерухомість на піку, так і залишилися на кредитному гачку на десятиліття!

Цей урок показав нам, що спекулятивний ринок - це не добре. Дана ситуація загрожувала і землі. Уряд почав побоюватися, що сільського господарства в Польщі не залишиться взагалі. До вступу в ЄС Польща була однією з найбільших виробників цукру та цукрових буряків. Після відкриття ринку кооперативи з переробки цукрових буряків були викуплені німецьким бізнесом і вирізані на метал. Це призвело до того, що зараз цукрові буряки в Польщі взагалі не вирощуються - немає заводів по їх переробці. У свій час в магазинах взагалі не було польського цукру, зате був привізний німецький, за ціною в 2-2,5 вище, ніж в Німеччині! При польських зарплатах, які в 3 рази нижче німецьких.

Тепер уявіть собі ситуацію, яка могла статися в сільському господарстві. Сюди заходить західноєвропейська компанія, у якої є можливість отримання доступного кредиту, і скуповує землю. Вона може нічого тут не вирощувати - тримати в бур'янах, їй все одно це цікаво. Але на польському ринку продавати те, що виростила у себе. Нам такий підхід відомий з досвіду з цукровими буряками. Чому б той же саме не зробити з польськими яблучними садами - просто вирізати їх і поставляти сюди яблука із західної Європи. А краще відразу - яблучний сік або джем. Уявіть собі можливості ціноутворення для такого монополіста, адже ціну можна було б призначати практично будь-яку. Так працює майже весь бізнес, і не важливо - європейський чи російський. Українці платять подвійну-потрійну ціну за товари, які не виробляються локально. Досить згадати, що безліч заводів, у тому числі в Дніпропетровській області, були викуплені росіянами і вирізані на метал, щоб звільнити ринок для своєї продукції.

Але на відміну від України, Польща зуміла швидко витягти уроки з подібною «лібералізації» і зупинити цей процес. Були прийняті закони, якими земельний ринок закритий для іноземних покупців і зроблений упор на розвиток власного сільського господарства і переробної галузі. Іншими словами, був прийнятий такий формат сільського господарства, який дає економічно розвиватися країні і забезпечувати зайнятість на селі.

ОлександрЦиганенко, facebook.com

Фото з відкритих джерел