Тоталітарна Україна

Подробиці

Опубліковано 05.08.2011 21:26

Автор:

Те, що сьогодні відбувається в Україні, не може не турбувати. Держава, що досягла певних демократичних цінностей і спромоглася навіть зробити великий крок в перед в захисті свободи слова і громадянських свобод, наразі зробила декілька кроків назад і вже перетворюється на тоталітарну країну. І хоча в певних моментах олігархи і партія влади роблять спробу позиціонувати себе демократами, шість давно виписаних ознак тоталітаризму в Україні вже можна побачити і неозброєним оком.

Партія Регіонів робить спробу загравати з європейськими демократами, постійно наголошуючи, що все, що відбувається в Україні,і це – боротьба з корупцією. Проте, якщо звернутись до історії і уважно розглянути на прикладі України усі ознаки тоталітаризму, можна побачити, що партія влади не опікується ані боротьбою з корупцією, ані розвитком демократії. Її мета – насадження в Україні тоталітаризму, щоправда з деякими видозмінами у бік дикого капіталізму.

Тоталітаризм - політичний лад, під час якого усі сфери суспільного життя знаходяться під контролем держави. Він характеризується фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, а також репресіями щодо опозиції та інакодумців. Нічого не нагадує? Тоді - Welcome to the totalitarian Ukraine.

Перша ознака українського тоталітаризму

Монополізація влади тим чи іншим політичним лідером є першою ознакою тоталітарної держави. Чи є щось подібне в Україні? А як же! Перше, що зробив Янукович, прийшовши до влади, - почав вибудовувати вертикаль влади під себе. За один рік він спромігся за підтримки парламентських тушок поєднати в своїй особі законодавчу і виконавчу влади, а судову, за допомогою так званої судової реформи, перетворив на ляльковий театр маріонеток, що повністю підконтрольний Вищій Раді Юстиції, яка у собі уособлює повну представницьку функцію правлячої партії.

Янукович вже почав відчувати себе таким собі фюрером, оскільки вже спромігся створити власну вертикаль влади і, як і належить диктатору, почав впроваджувати свою повноту влади через зміщення і призначення чиновників лише за своїм власним бажанням. І, як наразі усім відомо, призначає він на посади лише своїх «донєцьких», яких може контролювати і залякувати. Що ж до їхнього контролю, то Янукович на прикладі соціаліста-комуніста-олігарха Волги, та кримського Грача вже показав олігархічному клану зубки, давши зрозуміти, що тих, хто його не влаштовуватиме, не лише будуть звільняти з посад, а й переслідуватимуть за кримінальними статтям. За найкращих обставин, їх штучно піддаватимуть забуттю, як Шуфрича.

Друга ознака українського тоталітаризму

Радянський союз був тоталітарною державою. І однією з ознак тоталітаризму було існування єдиної правлячої партії. Янукович наразі в Україні робить спробу створити дещо подібне. Ні, він не проголошує партію олігархів єдиною. Але запровадив в державі механізми, які нівелюють багатопартійність як таку, в принципі. Спочатку він скупив парламент, поклавши під себе тушок, які за декілька мільйонів доларів продали і ідеї, і виборців, і душу. Потому привчив електорат, що в Україні важливими є не ідеї, а гроші. Тож ПР запровадила проведення мітингів за гроші. За ним цю ідею підхопив БЮТ. Проте більшість партій, які не фінансуються олігархами, не мають коштів фінансувати багатолюдні мітинги. Тож і можливостей у них значно менше.

Щоправда, наразі той самий БЮТ вже усвідомив свою помилку, але ПР вкорінює у маси ідеологію, що в Україні абсолютно всі мітинги і протести – проплачені. Хоча насправді це не відповідає дійсності, і моніторинг того ж інтернету доведе, що в країні існує велика кількість людей, які готові вийти і відстоювати власні права за ідею і покращення життя.

А арешт Тимошенко, за вкрай розмитим звинуваченням, ще раз підтверджує: влада хоче знищити лідера опозиції будь-за що. Але те, що люди пішли в бійку біля Печерського суду, говорить, що люди можуть вийти на вулицю і без грошей. І вже не завжди на мирні демонстрації.

Та все ж прагнення до панування однієї політичної партії в Україні впроваджується швидкими темпами. Чого варто те, що влада свідомо вимагала від багатьох осіб, що посіли у невеличких регіонах певні посади, вступу до Партії регіонів. І наразі в Україні склалась ситуація, коли більшість партій не мають доступу ані до комітетів ВР, ані реального впливу на суспільство.

Наразі ж Янукович і його команда втілюють мрію про введення нового виборчого законодавства, яке допоможе правлячій партії за допомогою введення мажоритарної системи скупити округи і в такий спосіб отримати більшість у парламенті.

Також не підлягає запереченню той факт, що створена партійна система, що нав’язується Партією регіонів, підтримує і захищає інтереси лише правлячого політичного режиму. У цій системі немає місця критичним виступам і опозиційним рухам. Остання теза доводиться легко: усі, хто критикував податковий кодекс і вийшов на майдан, потрапили в жорнова тоталітарної зброї – каральних органів, які чомусь носять назву правоохоронних, проте такими, по суті, давно не є.

Взялась Партія регіонів і за згортання свободи слова, а також за обмеження впливу непідконтрольних ЗМІ на суспільство. Позбавивши частот критично налаштованих до влади 5 каналу та ТВІ, влада обмежила їхню аудиторію, зменшивши їхній вплив на маси. Проте чітко почала дезінформувати суспільство через більшість підконтрольних ЗМІ. Найкращим прикладом дезінформації можна вважати «викид» інформації щодо «боротьби з корупцією» (на фоні постійних відкатів з бюджету для представників олігархічної правлячої верхівки), а також повідомлення, що в країні падає інфляція, зменшується безробіття, а продукти не дорожчають. Так, наприклад, мешканці Криму та багатьох інших регіонів переконані, що кияни найменше платять за комунальні послуги. Проте це – міф, який було штучно створено для того, щоб у суспільстві існувало певне протистояння і незадоволення мешканців одних областей іншими.

Пропаганда та інформаційне забезпечення населення тепер в Україні носять централізований і майже державний характер. Представники Партії регіонів, як і належить носіям тоталітарної правлячої партії, вдаються до тоталітарної риторики, використовуючи терміни та вішаючи ярлики. Також з початку цього року, як і належить тоталітарному режимові, влада почала створювати в умах простих українці «образ ворога». Такими планували виставити свободівців, яких хотіли представити як терористів, що підривають усе, палять офіси ПР, і взагалі - є небезпечними для суспільства. Одразу владі зробити це не вдалося. Їхній план зірвали свої ж «братки» з Макіївки, які, закладаючи вибухівку, вимагали повернення конкретного боргу. Наразі за вибухи в Донецькій області судять людей, які навряд чи передані євро взагалі бачили (а передання коштів було знято 5 каналом і відео є на Ютубі).

Взялась ПР і за створення міфів, якими можна контролювати свідомість пересічних, недалекоглядних і незаполітизованих громадян. Останній, доволі смішний міф, що запустили серед адвокатської спільноти, це те, що Тимошенко не платить коштів своїм адвокатам, саме тому на неї не хочуть працювати. А ті, що у неї є – родом з Західної України і працюють за ідею.

Третя ознака українського тоталітаризму

Зважаючи на те, що Янукович і його команда не користуються популярністю у широких верств населення так, як це було у Гітлера, чи як було у Путіна, коли він прийшов до влади, третю ознаку тоталітарного режиму в Україні втілити важко, оскільки влада, що привчила запрошувати людей на мітинги за гроші, тепер не може розраховувати на створення широких суспільно-політичних рухів, які б забезпечили їй масову соціальну підтримку. Проте Партія регіонів пішла іншим шляхом. «Конфлікти і закони» володіють інформацією, що під керівництвом ПР створюються такі собі бригади (табори) із малолітніх зеків, які вже вийшли на волю і тепер їм влаштовують наметові табори, в яких вчать бойовим прийомам і іншим навичкам, що можуть стати корисними при проведенні провокацій під час реальних мітингів.

Четверта ознака українського тоталітаризму

Четвертою ознакою тоталітарної держави є втілення в країні тотального внутрішньодержавного терору. З цією ознакою в правлячої партії взагалі немає жодних протиріч. Влада вже запустила механізм терору і залякування заради того, щоб викликати у громадян постійний страх і невпевненість у власних силах. Арешт активістів податкового майдану, а також дівчини, що смажила на вічному вогні яєчню, тому – стовідсоткове підтвердження. Влада арештами цих осіб залякує суспільство, даючи їм зрозуміти, що усіх, хто буде виходити на протести, може очікувати така сама участь. І, як і відбувається в тоталітарній країні, людина, як індивід, починає відчувати незахищеність перед державною машиною, що, звісно, може призвести до апатії, боягузтва і небажання на щось впливати в політичному житті країни.

Що ж до того, що міліція, прокуратура і суди за час правління Януковича стовідсотково перетворились на апарат залякування, то наразі вже жоден свідомий громадянин не поставить цю тезу під сумнів

П’ята ознака українського тоталітаризму

З п’ятою ознакою тоталітарної держави, що уособлює повний централізований порядок економічного життя і економічний контроль усіх сфер життя у представників правлячої партії, дещо не склалось. Хоча вони спробували це зробити, коли знищили малий бізнес, запровадивши новий податковий кодекс. За півроку в країні було ліквідовано велику кількість дрібних підприємців, яких (як агітував Азаров) треба було б відправити на контрольовані владою заводи. Але у цьому випадку вийшов пшик. Заводів в Україні немає, а люди, які вже звикли працювати особисто на себе, не занадто поспішали ставати найманою силою, а тому пішли працювати у тіньову економіку. Зате влада отримала удар в пику: виявилось, що ці підприємці платили велику кількість податків, які аж ніяк не бажають перекладати на свої плечі олігархи, що є представниками цієї ж правлячої партії. Тож наразі влада змушена викручуватись і вносити зміни в закони, аби дати можливість дрібним підприємцям працювати.

Щоправда, в усіх інших аспектах економічного життя влада взяла контроль. Наразі усі тендери виграють лише компанії, що наближені до ПР, влада свідомо банкрутує господарства і підприємства, які їй або не підконтрольні, або які належать їхнім опонентам. І зважаючи на те, що вже і Порошенко купує заводи за межами України (аби уберегти свої капітали від голодних вовків, які хочуть і грошей і влади), а більшість багатих осіб повиводили кошти за межі України, можна констатувати: дотримуючись державного монополізму в господарській сфері, український тоталітарний режим виганяє з економіки ту частину промислового і фінансового бізнесу, яка не бажає з ним співпрацювати. А зважаючи на останню інформацію щодо того, що в державі може знову відбутись реприватизація, можна сміливо говорити про те, що відібрані підприємства, будуть передаватись до рук лояльних до влади підприємців і олігархів.

Чи буде шоста ознака українського тоталітаризму?

З останньою ознакою тоталітарної держави у правлячої партії поки що пшик. Річ у тім, що вона є суто ідеологічною, оскільки вимагає насадження в суспільстві однієї, єдино вірної ідеології. Але яка ідеологія може бути у партії, що привела до влади колишніх зеків, бандитів і марнотратів, метою яких є власне збагачення? Гітлер – мав ідеологію, Сталін і Муссоліні – також. У Януковича її немає, оскільки ця партія аж ніяк не доведе суспільству винятковість своєї історичної місії, тому що люди чудово усвідомлюють, що ця влада ніколи і нікого не буде захищати. Єдине, що вона відстоюватиме – власні капітали, які все одно знаходяться не в Україні.

І неможливість втілення шостої ознаки може стати для України тим рятівним колом, який призведе до унеможливлювання насадження повного тоталітаризму в Україні.

Оксана КОТОМКІНА

Коментарі

+0 #1 Киев 5 авг. 2011 г., 23:00:15

Украинцы, пусть у нас разные политические взгляды, разный достаток и разная культура, но то, что в стране устраняется ЕДИНСТВЕННАЯ оппозиция опасно для всех нас. Это единственный способ контроля власти в демократическом государстве. Мы должны объединиться чтобы защитить республику. Даже если вы сторонники сегодняшней власти, но нельзя доверять ей на все 100, это удел быдла и рабов. Ради будущего наших детей мы не должны допустить установления ДИКТАТУРЫ!