Ахметов як загроза українській незалежності

Та от тільки влада, що прийшла на крові Небесної Сотні, допомагати патріотам не бажає. Її пвсевдореформування вже набридло всьому світові, а своєю корупцією та недолугістю вона вже навіть дратує МВФ та Штати, позаяк ніхто не розуміє, як можна жити в країні, керувати нею і – не турбуватись про її розвиток.

Та чи можуть бути олігархи та бандити зацікавлені у чомусь, крім пограбування? Наразі вони проводять імітацію діяльності, а насправді – грають на руку Путіну та криміналітету, за яким стоїть Ахметов – акумулятор грошей російських бандитів.

Ахметов нині узурпував владу. І хоча офіційно його ніде, окрім деяких каналів, не видко, насправді він продовжує працювати на кримінал та Путіна, а українська влада йому в тому щиросердно допомагає.

Саме про Ахметова, його наглу неповагу до народу та зрощенність з бандитами говорилося під час прес-конференції «Соціально-політична ситуація у Маріуполі та загроза державності України від змін до Конституції».

Метою її проведення стало висвітлення таких нагальних тем, як війна, поточна соціально-політична ситуація у Маріуполі та загроза державності України від змін до Конституції, що готуються на догоду ворогу-окупанту та за його ініціативи.

Учасники заходу: Ярослав Кравченко –учасник ГФ «Маріупольська Дружина», а також незалежний журналіст-розслідувач Артем Фурманюк розкрили суть нині існуючої в Україні проблеми щодо контролю Ріната Ахметова над Маріуполем, а також розказали про його зв'язки з бойовиками, контрабандистами та нинішньою українською владою.

Журналіст Артем Фурманюк без купюр розповів про те, наскільки небезпечно загравати з банд-формуваннями під прикриттям військ Російської Федерації. Адже із загравання і усіляких домовленостей, а також гудіння заводів Ахметова і почалося захоплення Донецьку, який згодом було окуповано. Він перерахував багато прізвищ тих, хто завжди обслуговував кримінал, а нині – представляє українського чиновника в коридорах нашої влади. Також Артем правильно розставив акценти, наголосивши, що ніяких великих втрат Ахметов – не несе. Навпаки: замість того, аби втратити вплив на владу та правоохоронні органи, він його розширив. І нині не лише і Маріуполі. Він же заліз своїми кримінальними пазурами і до Запоріжжя й інших міст.

Нині ж Ахметов вже не лише відновив свою владу у Маріуполі, він її – суттєво розширив і також може допомогти агентам Кремля, що наразі формують владу від України у місті, щоб захопити місто, аби віддати під контроль окупаційних військ. І все це – з мовчазної згоди Петра Порошенко.

Вікторія Прідущенко - голова ГО «Маріупольська дружина» наголосила, що після першого продавлювання змін до Конституції, що відбулись 31.08 2015 року, владу у Маріуполі за допомогою російських PR-менеджерів і розроблених ними піар технологій та методів підкупу і фальсифікацій захопили представники колишньої партії регіонів. «Ще до моменту голосування у ВР антиконституційних змін до Конституції, корпорація Ахметова вже прилаштувала своїх людей у виконавчі органи Маріупольської міської ради та комунальні підприємства». Також вона назвала осіб, які є людьми Ахметова та лояльними до сепаратистів та окупаційних військ. Такими виявились: заступник мера Маріуполя Голтвенко Олександр, колишній начальник соціального управління ПАТ «ММК ім. Ілліча»; заступник мера - Когут Михайло, колишній начальник цеху здоров'я та благоустрою ПАТ «ММК ім. Ілліча»; Шепілова Наталія - заступник мера, колишній працівник «Метінвесту»; Сухова Ксенія - заступник мера, теж колишній працівник «Метінвесту». Також перерахувала вона і членів виконавчого комітету міста Маріуполя, які також не є прибічниками української державності та незалежності. Це: Зінченко Юрій Анатолійович - член виконкому, генеральний директор «ММК Ілліча» корпорації «Метінвестхолдинг»; ініціатор та підписант Меморандуму з ДНР Іващенко Костянтин - член партії регіонів; член виконкому та заступник генерального директора ПрАТ «Азовмаш», де першим віце-президентом ТОВ «Управляюча компанія «Азовмашінвест холдинг» є Білий Олексій - народний депутат від партії ОППО. Прихильниками руського миру виявились член виконкому, ректор Маріупольського гуманітарного університету, підписант Меморандуму з ДНР Балабанов Костянтин та член виконкому, ректор Приазовського державного університету та також підписант Меморандуму з ДНР - Волошин В'ячеслав Степанович.

За її словами, це підтверджує, що владу у місті контролює Ахметов, працівник якого Захарченко наразі представляється чільником ДНР. «Влада у місті і саме місто належить Ахметову. Яскравим прикладом контролю з його боку та корупції є корпоративний лист, направлений з фінуправління міськради про звіт вироблених закупівель та тендерах в 2015 році усім постачальникам з вимогою відправити інформацію у відділ постачання комбінату Ілліча корпорації «Метінвесту», - розказала Вікторія Прідущенко.

Вона зазначила, що реваншисти не тільки застосовують «корпоративну практику», а й практику «сімейного клану», оскільки владу захопили ті, хто був зацікавлений у цій війні і навіть брав участь у підписанні Меморандуму з ДНР, і нині ці особи є представниками виконкому у місті. Також, за її словами, у місті проводитися прихована антиукраїнська пропаганда та процвітає побутовий сепаратизм. А так звані Мінські угоди призвели до того, що війна стала вигідним сенсом життя і збагаченням для представників ЗСУ, прикордонників, НГУ, СБУ, НП, а також і бандитів-сепаратистів.

Також Вікторія Прідущенко наголосила, що через її громадську діяльність та постійну боротьбу з контрабандою та проявами сепаратизму на неї та її родину чиниться тиск, але не з боку бандформувань, а безпосередньо української влади, що не підпадає під логічне пояснення, адже влада повинна бути на стороні проукраїнських сил, а не захищати інтереси окупаційних військ та їхніх прибічників.

Голова ГО «Маріупольська дружина» зазначила, що вона та її прибічники звертаються до президента України та депутатів ВР з вимогами, згідно яких зміни до Конституції необхідно проводити лише після проведення всеукраїнського референдуму відповідно до ст. 5 Конституції, оскільки депутати є лише виконавцями волі народу, але не мають право брати на себе повноваження від усього народу.

Щодо самих змін до Конституції, то Вікторія Прідущенко наголосила, що подібні зміни не лише допоможуть легалізувати так звані ДНР і ЛНР, а ще й нададуть можливість розширювати подібні території, оскільки прямої заборони на проведення місцевих референдумів, які можуть призвести до втрати української території, у жодних документах чи домовленостях не зазначено.

А от Ярослав Кравченко –учасник ГФ «Маріупольська Дружина» почав свій виступ з того, що констатував, що в Україні сьогодні існують реальні загрози останніх днів незалежності, цілісності та державності, оскільки проукраїнські сили увійшли в змову з представниками української влади. На прикладі Маріуполя він розповів, що з 2014 року у місті реалізується Антиукраїнська режисура за сценарієм Ахметова за допомогою основних фігурантів – вповноважених ним осіб: Бойченка, Цкітішвілі, Зінченка (керівники «Метінвесту» Ахметова), Федая та Дейніса (керівники «Регіонів» та комуністів). На той час їх підтримувала переважна більшість керівного та рядового складу місцевих силових структур – СБУ, МВС (в тому числі – внутрішні війська), прокуратура. Точну ж кількість тих представників силових структур, які підтримують заколотників зараз, встановити неможливо.

Так він зазначив, що патріотами неодноразово представникам української влади і зокрема до СБУ, НГУ, ВСУ, керівникам місцевих відділів МВСУ та особисто генерал-майору Аброськіну В.В. передавалися оперативні дані щодо розташування, прибуття-вибуття та пересування по Маріуполю та за його межами сепаратистів, контрабанди, зброї, контрафактної продукції та інших протизаконних дій. Проте реакції від влади не відбулося, а патріотам почали унеможливлювати боротьбу зі злочинністю через українську владу.

Як зразок він надав приклад спроби затримання бензовозу з контрабандним бензином на початку червня 2015 року, але згодом з’ясувалось, що уся ця контрабанда палива кришувалася представниками міліції та окремими бійцями з «Дніпро-1». І хоча влада була в курсі, жодного кримінального провадження, встановлення особи власника цього та інших бензовозів, шляхів перетину державного кордону та пошуку спільників привезення контрабанди – проведено владою не було.

Також він розказав про те, що українські патріоти намагалися припинити діяльність нелегальних точок продажу контрабандної та контрафактної, алкогольної та тютюнової продукції. Проте правоохоронці, яких повідомили про подібні явища, не реагували на інформацію, а згодом навіть були спроби прямої протидії їхньому автопатрулю окремими керівниками та працівниками міліції (начальника Жовтневого РВ УМВС м. Маріуполя), коли начебто проукраїнські правоохоронці вимагали припинити фіксування правопорушень. Коли ж проукраїнським патрулем було затримано працівника СБУ за підозру у кришуванні нелегального бізнесу, то з боку комполка в/ч 3057 полковника Крячка О.І. до всіх учасників патруля стали надходити погрози про те, що неугодним будуть підкинуті наркотики, зброя та мічені гроші.

Зрадою України та народу Ярослав Кравченко назвав пряму участь працівників міліції під керуванням генерал-майора Аброськіна та його особисто у фальсифікації та зриву виборчого процесу у місті Маріуполь, адже за час виборчого процесу його учасниками було подано до РВ УМВС м. Маріуполя більш ніж 177 заяв про здійснення кримінальних правопорушень – та жодна з них не була розслідувана, а більшість цих заяв працівники міліції просто відмовлялися реєструвати.

Також, за його словами, генерал-майором Аброськіним не припиняються розкрадання природніх ресурсів (газу) та бюджетних коштів на мільйони гривень. «Неодноразово нами до генерал-майора Аброськіна передавалися наступні злодійські схеми: керівництво «Міськгазу» щороку подає до Києва штучно завищену заявку-ліміт на отримання зрідженого газу для населення по пільгових цінах, збільшуючи кількість користувачів (до 50% понад потреби) за рахунок неіснуючих абонентів. Після цього різниця у кількості газу, яка йде громадянам, реалізується через приватну структуру «Моргаз» на приватних же заправках у м. Маріуполі Донецької та м. Бердянськ Запорізької областей» - наголосив він.

Як зазначив Ярослав Кравченко, генерал-майор Аброськін не лише не реагує на повідомлення про контрабанду, а ще й покриває схеми підпільних «сіток», що складаються з мереж реалізації контрабандної та контрафактної паливної, алкогольно-тютюнової та наркотичної продукції; валюто обмінних; гральних закладів; ломбардів та інших видів підпільної злочинної діяльності.

Також він повідомив, що зважаючи на те, що проукраїнські сили заважають займатись контрабандою та іншими протизаконними діями, з боку генерал-майора Аброськіна В.В. та командира полку 3057 полковника Крячка О.І. неодноразово йому та командиру Громадського Формування «Маріупольська Дружина» В.В. Прідущенко лунали погрози життю і знищення через вбивство.

Наприкінці представники проукраїнського руху Маріуполя зачитали листа до президента України Петра Порошенко, в якому виклали свої вимоги до виконавчої влади України та до депутатів Верховної Ради. Серед вимог лунали такі як: звільнення членів ЦВК, вимога прийняття ВР у другому читанні Закону «Про визнання ДНР/ЛНР терористичними організаціями» - створивши норми закону для притягнення до відповідальності та достойного покарання терористів цих квазіутворень, а також багато інших серйозних та політичних вимог.