До чого призведе відставка Абромавичуса?

Сьогодні суспільство сколихнула заява про відставку Міністра економічного розвитку і торгівлі України Айвараса Абромавичуса. Причиною такого рішення стала відсутність підтримки та активна протидія реформам з боку влади, а також звинувачення в корупції на адресу соратника Президента Ігоря Кононенко, який начебто намагався контролювати міністерство і лобіювати інтереси через свого «протеже».

На перший погляд, Айварас Абромавичус не повідомив нічого нового для тої частини суспільства, хто хоч трішки цікавиться політикою. Під покривом терен боротьби з корупцією та рішучими реформи, в країні продовжується ріст тіньового ринку та використання державних ресурсів для владного збагачення. Замість сім'ї януковича в Україні з'явилися нові «смотрящі»-олігархи. І про це всі знають.

Мені здається, що зараз вже не принципово, чи піде пан Абромавичус сам, чи його підуть, адже «Дамоклів меч» висить над усім складом Уряду вже давно.

Сьогодні важливо, щоб новий склад Кабміну був сформований не за квотним принципом і політичними договорняками, а за принципами компетентності, фаховості та відповідальності чиновників.

Влада б мала сформувати ефективний державний апарат, який би базувався на трьох принципах: компетентність, мотивація і контроль. Лише урівноваженість цих трьох підходів дасть ефективного управлінця, який не розкрадатиме державу в інтересах свого « політичного боса», а працюватиме на благо країни.

Але зараз не про це.

На 16 лютого призначили звіт Уряду у парламенті. Очевидно, що до того часу кадрових змін очікувати не варто, хоча в БПП вже оголосили попередній список претендентів на міністерські крісла. Якщо ж за підсумками розгляду звіту КМУ депутати його не схвалять, то відразу ж отримають право проголосувати за відставку уряду. Пікантність ситуації полягає у тому, що у випадку розвалу коаліції, у процесі формування нового уряду, дорога до дострокових парламентських виборів буде відкрита.

Ігор КУРУС, голова правління Українського центру прямої демократії