​Отака ОПЗЖ-па

Тут дуже часто і безапеляційно представники ОПЗЖ пищали на кожному кутку, що в Україні - зовнішнє управління, і що щоб його не було - треба дивитись у бік окупанта і цілувати йому чоботи.

Позиція представників ОПЗЖ на той час була зрозумілою: як п’ята колона представників окупантів, що залізла до українського парламенту не без допомоги Гецьмана, не криючись працювали на російську федерацію задля знищення української незалежності. Адже, як правильно наголосив журналіст Портніков: «путін не гірше за Макрона чи Байдена знає, що протягом найближчих десятиліть ніхто Україну до НАТО приймати не збирався. Він просто хоче гарантій того, що ніхто не захищатиме Україну, коли він вирішить її знищити». Тож і вся ОПЗЖ — теж в курсі, чого насправді хоче уйло.

Тим не менш, лише почали говорити про відверте вторгнення окупаційних військ з боку і білоруського кордону, як виявилось, що велика кількість депутатів ОПЗЖ - покинула країну. Однак поїхали вони зовсім не в бік російської федерації, куди копняками і відвертим нахабством хочуть запхати український народ, здавши країну під зовнішнє управління рф, а якраз у бік Європи. Правда, цікаво? Люди, котрі хочуть загнати державу Україна до російського ГУЛАГу, самі в тому ГУЛАЗі жити не збирались і не збираються, а от країну туди — затягували, тоді як для себе і своїх родин підготували гніздечка у Європі.

Але тепер постає й інше питання. Виходить, що нині ми всі точно можемо бачити не лише справжнє обличчя мерзоти, що лизала і облизує чоботи окупанта, але ще й можемо, скоріш за все, зрозуміти, в яких країнах ці люди отримали друге громадянство, яке, як відомо, протирічить ст. 4 Конституції України, котра говорить, що в Україні існує єдине громадянство.

Стаття 18. закону Про громадянство України констатує: «Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України». Тобто, за логікою, люди, котрі отримали паспорти інших країн, повинні були відмовитись від українського громадянства. Але, замість того, щоб переїхати жити туди, де вони вважали для себе краще і де вирішили обрати собі батьківщину, ці люди поперлись до парламенту України. Чи будуть такі особини, котрі вважають своєю країною проживання іншу державу, і де придбали житло і куди завезли свої родини, працювати на благо народу України? Звісно - ні. Вони працюють на власне збагачення, а, також на кого завгодно - заради втілення навіть ворожих і небезпечних для української держави ініціатив, лишень би за це лобіювання гарно заплатили. А звідси запитання: чи можна вважати деяких депутатів ВР, котрі мають паспорти іншої країни, котрі голосували за закони, що шкодять інтересам країни і народу, такими, що підпадають під кримінальну відповідальність як такі, що працюють не в інтересах країни? І тоді, вже з боку української сторони, дійсно, не допускається вихід таких осіб із громадянства України, «якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню».

Однак суспільство не спостерігає відкритих кримінальних проваджень проти представників ОПЗЖ, що працюють в інтересах росії, але, скоріш за все, мають громадянство європейських країн, адже, і це всі розуміють, якщо вони виїхали з країни і вивезли свої родини, то в Європі вони аж ніяк не в готелях зупинились. А якщо у них там є нерухомість, то і паспорти тих країн - теж є.

Звісно, статтею 19 закону Про громадянство України перераховуються підстави для втрати громадянства України, де вказано, що «добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто».

Тобто, за здоровим глуздом, силовики, що опікуються українською національною безпекою України, повинні були відслідковувати отримання цими особами паспортів інших країн і одразу ставити питання і про позбавлення цих осіб українського громадянства, і позбавлення статусу депутата ВР. Але такого - не відбувалось і не відбувається! Та й ЦИК, коли реєстрував кандидатів у депутати, чому, наприклад, не відмовляв таким, як Рабінович, котрий і не приховував, що у нього - ізраїльське громадянство, і сьогодні, будучи членом партії ОПЗЖ, і постійно просуваючи інтереси окупанта в українському парламенті, - тим не менш втік до Ізраїлю?

Загалом, як повідомила УП, з країни втекли такі депутати ОПЗЖ: Кива Ілля (ОПЗЖ), 30 січня відправився в Аліканте (Іспанія); Королевська Наталія (ОПЗЖ), 9 лютого полетіла в Ригу (Латвія); Льовочкін Сергій (ОПЗЖ), 10 лютого полетів до Венеції (Італія); Львочкіна Юлія (ОПЗЖ), 26 січня відправилась у Ніццу (Франція); Рабінович Вадим (ОПЗЖ), 3 лютого полетів у Тель-Авів (Ізраїль); Новинський Вадим (позафракційний), 10 лютого відправився у Мюнхен (Німеччина); Абрамович Ігор (ОПЗЖ), 12 лютого вилетів до Варшави (Польща); Плачкова Тетяна (ОПЗЖ), 13 лютого полетіла у Відень (Австрія); Борт Віталій (ОПЗЖ), 3 лютого полетів до Стамбула (Туреччина); Пузанов Олександр (ОПЗЖ), 13 лютого вилетів у Доху (Катар); Іванісов Роман (позафракційний), 11 лютого вилетів у Париж (Франція); Солод Юрій (ОПЗЖ), 9 лютого відправився у Ригу (Латвія); Столар Вадим (ОПЗЖ), 12 лютого відправився до Ніцци (Франція); Волошин Олег (ОПЗЖ), 14 лютого залишив Україну, перетнувши на автомобілі кордон з Білоруссю та ще один нардеп (ОПЗЖ) Федір Христенко виїхав з України рейсом «Київ – Дубай».

Втекли і деякі позафракційні: Шпенов Дмитро (позафракційний), 12 лютого полетів до Женеви (Швейцарія); Яковенко Євген (позафракційний), 12 лютого полетів у Стамбул (Туреччина).

Змогли, видко, за два роки, накопичити собі на інше громадянство і представники «Слуг народу»: Аліксейчук Олександр («Слуга народу»), 5 лютого вилетів у Доху (Катар); Аллахвердієва Ірина («Слуга народу»), 4 лютого полетіла в Дубай (ОАЕ); Кривошеєв Ігор («Слуга народу»), 4 лютого відправився у Мадрид (Іспанія); Нагорняк Сергій («Слуга народу»), 11 лютого полетів у Цюрих (Швейцарія); Пивоваров Євген («Слуга народу»), 11 лютого полетів у Шарджу (ОАЕ). Тож виходить, що, депутатсво в ВР - гарний бізнес з гарним доходом.

Однак, як виявилось, на момент, коли Україні загрожує небезпека, з країни накивали п’ятами ще й деякі представники а-ля проєвропейської і а-ля проукраїнської партії «Голос», яких до влади привели Ваканчук з Притулою, а тепер Притула ліпить іншу партію, що б знов навішати людям на вуха локшини, та вже інше лайно завести до ВР та інших рад. А такі як Устінова Олександра («Голос»), 6 лютого полетіла у Дюссельдорф (Німеччина) та Железняк Ярослав («Голос»), 12 лютого відправився у Париж (Франція) - вже мешкатимуть там, де придбали собі житло і сховали гроші.

Що ж до інтересів держави Україна, то виходить, що вони цікавлять лише пересічних українців, котрі не збираються нікуди тікати і готові країну захищати, а от депутати - всього лишень тимчасовики, що приперлись до української політики набити собі кишені і пузо під зав’язку і заради цього - здали інтереси країни, бо жити хочуть в країнах, де уряди не торгують незалежністю своїх країн і не можуть грабувати населення.

Саме тому в Україні потрібно запроваджувати інший виборчий кодекс і виборче законодавство, яке стане перепоною для того, аби до влади не втрапляли покидьки, а також запровадити реальну кримінальну відповідальність посадових осіб, котрі дозволили людям з декількома громадянствами бути в парламенті.

Що ж до ініціативи Зеленського, котрий 1 грудня минулого року під час свого послання до Верховної Ради заявив про внесення до парламенту законопроектів про множинне громадянство в Україні, то виходить, що і у нього є інше громадянство і він — не гарант Конституції (хоча це і так вже два роки зрозуміло), а гарант саме покидьків, яким дозволено грабувати і зраджувати Україну. І тут питання: як не дати втекти покидькам з країни і таки їх притягнути до відповідальності?

Ліна ТИХА, «Конфлікти і закони»

Фото pravda.com.ua