​Зеленський і нащадки НКВС хочуть цифровий комуністичний концтабір під назвою Україна?

Комунізм, соціалізм - це НЕ завжди ідеологія, яку прописують як ідею рівності можливостей в енциклопедіях, словниках та вікіпедії, але ЗАВЖДИ ідея контролю в суспільстві, де всі рівні, але є рівніші.

Сьогодні в Україні начебто почали вести боротьбу проти комунізму, сам комунізм - заборонено, а в країні оголошено декомунізацію.

Однак, вся діяльність у цьому питанні зводиться до імітації знесення пам’ятників, перейменування вулиць та міст, але аж ніяк не до заборони впровадження методів комунізму і відсторонення від влади і посад комуністів та їхніх нащадків.

А комунізм - це завжди методи. Згідно з філософським вченням, комунізм - безкласове суспільство, в якому відсутня експлуатація людини людиною і приватна власність на засоби виробництва.

Згідно з реальністю втілення, комунізм - це повне зубожіння суспільства, поділеного на класи, де правлячий клас — партноменклатура від держави (клептократи, глобалісти, рабоволодільці і т.п.) якраз і мають приватну власність на засоби виробництва, а от нижній прошарок населення знаходиться у стані рабів, без права власності, грошей, права вільно пересуватись без згоди володільця (тих, хто стоїть на чолі держави і видає такі розпорядження від імені держави: клептократи, глобалісти, рабоволодільці і т.п.).

Не має значення, яку обгортку натягає на себе комунізм, як різновид фашизму. Його ідеологи можуть навіть заперечувати вживання цього слова і запроваджувати декомунізацію (як в Україні, зносячи пам’ятники та перейменовуючи міста та вулиці), однак ознаки комунізму, що веде до тоталітаризму та диктатури, ігнорування норм етики та принципів, які проявляються тими, хто запроваджує правила існування держави, а також ігнорування реальних правил капіталізму та ринкових відносин, даються взнаки.

Світ вже бачив у 20 сторіччі існування комуністичних режимів, котрі завжди є диктатурою і направлені на знищення прав людини, на цензуру, залякування та терор. У Камбоджі червоні кхмери знищили велику кількість власного народу. А більшовики, захопивши владу, одразу створили НКВС і насильницьким методом почали запроваджувати комунізм - відсутність приватної власності на засоби виробництва та відсутність товарно-грошових відносин, а простіше - позбавлення певної категорії населення користування грошима та паспортами. Таким прошарком у країні СРСР стали селяни.

Звісно, той, хто народився вже у брежнівській застій, не застав повного свавілля НКВС (хоча про ГУЛАГ та інші концтабори на території СРСР люди знали), однак, мало хто знає, що паспорти і можливість нормально користуватись грошима радянські селяни отримали лише 28 серпня 1974 року. І хоча офіційне кріпацтво в царській росії було відмінено у 1861 році, у кріпаків все ж була можливість мати гроші. А от селяни, що проживали на території СРСР до 1974 року, змушені були працювати за трудодні, а за один трудодень давали 2 кілограми зерна. Саме влада вирішувала, чим і як платити селянам, і саме комуністична влада позбавила селян права отримувати на руки гроші і паспорти.

І постає питання: а чим відрізняються «трудодні» відвіртуальних грошей на карточці, які збирається контролювати зелена влада? Чим відрізняється ідея нащадка енкаведіста Шурми позбавити українців готівки, від ідей енкаведістів початку 20 сторіччя? Тільки в радянській росії цей експеримент провели над селянами, а нащадок енкаведіста Шурма збирається це реалізувати над всією країною.

А комунізм якраз і передбачає повний контроль держави над життям громадян. І нащадок енкаведіста Шурма, котрий на себе свою ідеологію не розповсюджує (зокрема, як і більшовики початку 20 століття, котрі всіх позбавили власності, а самі заїхали до маєтків графів та князів), тепер бажає запровадити аналогічне в Україні.

При цьому, якщо провести у Шурми обшук (а у комуністів теж своїх здавали, згадайте Єжова і Бєрію), виявиться, що особисто він і його родина тримають в кеш величезні суми, і не лише в гривні.

Однак комуністичні ідеологи, що будували комунізм, якраз для суспільства вводили рівність, а партійці і наближені завжди мали пільги та інше життя, ніж робітники, селяни, вчителі, медики. Тож нащадок енкаведіста Шурма - нічого нового не запропонував. Це вже було в історії.

Щоправда, питання в іншому: а хто такий Шурма і чиї інтереси він представляє? Нинішній Шурма - син одного з найкращих друзів Медведчука, соратника кума путіна по СДПУ(о), а згодом, аж до 2019 року, член партії «Опозиційний блок» під керівництвом Мураєва та Новінського. От що сказано на сайті «політХаб» про батька нинішнього Шурми - Ігоря Шурму:

«Відмовився визнавати «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями, пояснюючи це тим, що «у кожному середовищі є погані люди». У ВР не голосував за визнання росії країною-агресором, пояснивши це тим, що «країни Європи цього поки не визнали». Крім того, він саботував голосування за прийняття державного бюджету, заборону комуністичних символів і голосував проти законопроекту про мирне врегулювання в окремих районах Донецької та Луганської областях і звільнення Криму». Також був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.

Сам же Ростислав був у молодіжному крилі проросійської партії регіонів януковича і, судячи з усього, також переконаний, що ті, хто незаконно збагатився за допомогою влади - не повинні нести кримінальної відповідальності, а от до громадян у Ростислава Ігоровича ставлення, як до рабів: контроль над життям і фінансами. Все як в СРСР, яке лобіював колись його татусь.І так, як робили більшовики при воєнному комунізмі: відбирали у громадян все. Нині у зелених кхмерів така ж фіскальна політика, плюс відбирання коштів, квартир за борги, в які вони ж населення і заганяють. Гетманцев, що теж ставленик проросійської партії регіонів і куратор схем Свіковича, який вже доведений ворог країни, - заліз вжев кожну кишеню пересічного українця і цілеспрямовано знищує бізнес.

Але Ростислав Шурма не бажає брежнівської епохи з ОБХСС та другим відділом КДБ, коли такі, як він, потрапляли зовсім не на Канари з Мальдівами, тримаючи гроші в офшорах, а кеш - тоннами в будинку, а спочатку до слідчого, а потім, з позбавленням партійного квитка — на нари. Він бажає епохи більшовизму, де він — вершитель долі інших. А, зважаючи на те, які законопроекти підтягують до ВР, за якими людей перетворюють на рабів, то й комунізм він бажає навіть не китайський (а таких, як він, там як раз до смертної кари присуджують), а саме — комунізм червоних кхмерів та більшовицького комуністичного військового комунізму з рабством і збагаченням обраних.

Щоправда, виникає питання: а які такі повноваження у нащадка НКВС Шурми? Він хіба обирався від проекту «Слуги народу»? До ОП його привів Єрмак, котрий теж ніким і нікуди не обирався, але теж є спорідненим з партією регіонів і має гарні зв’язки з країною-окупантом.

То хто уповноважував цих осіб будувати в Україні військовий комунізм з диктатурою аж ніяк не в інтересах України, але в інтересах окупанта?

І на останок: економічні експерти, зокрема Олексій Кущ, зауважують, що при такій системі ніяких інвестицій і розвитку країни бути не може. Також можна зробити висновок, що ось ця проросійські налаштована влада провадить геноцид українців і не збирається розвивати країну, а розглядає її як країну третього сорту, котру можна грабувати і продавати, використовуючи потенціал. А щоб народ не бунтував, потрібен військовий комунізм, де країною править диктатор з поглядами енкавеешніка...

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото з відкритих джерел