​Зеленський повинен йти на другий термін чи на перший строк?

Те, що обіцянки Зеленського - пустодзвін, стало зрозумілим давно. Всі ці роки він постійно брехав суспільству, а після повномасштабного вторгнення взагалі узурпував владу, ввів цензуру і почав працювати в інтересах третіх осіб, але аж ніяк не держави Україна. Головним досягненням, яке громадянам доносять, це те, що Зеленський не втік. Але, як ми бачимо сьогодні у ситуації з Ізраїлем, Нетаньяху теж не втік. Однак, на відміну від Зеленського, він не запровадив єдиний марафон, не підім'яв під офіс президента всі гілки влади і, що найголовніше, не запровадив цензури, порушення прав людини і не закрив кордони. Однак в Ізраїлі вимагають відставки Нетаньяху, а представники Глава ШАБАКу та Генерального Штабу Армії Оборони Ізраїлю визнали свої помилки, взяли на себе відповідальність за провал охорони країни, тоді як у Зеленського і досі розказують про «не на часі», аби не називати відповідальних за здачу територій та розмінування.

Зеленський неодноразово розказував про Україну, як про великий Ізраїль. І у думаючих людей слова цієї особи викликали запитання: а що він має на увазі? Якщо систему, як в Ізраїлі, то там за корупцію дають не лише по пиці, а й реальні строки ув'язнення. В Ізраїлі неможлива реформа мадам Супрун, а осіб, на кшталт Третьякові, там би вже давно попросили і з депутатства і з посади...

З іншого боку, люди ставлять і інше питання: може, такими заявами Зеленський хоче донести до українців, що Україна для євреїв? А тоді куди ж повинні подітись самі українці? Але парадокс Зеленського полягає у тому, що, роблячи якісь обіцянки і заяви, він не бере на себе відповідальність ні їх виконувати, ні пояснювати.

Однак його остання заява закордонним ЗМІ (українські він ігнорує, а на Є ДНО, або, як в народі прозвали цей марафон — мудафоні, він такого не говорить) про те, що він балотуватиметься у президенти, якщо буде війна - викликала дуже багато запитань. По факту, виходить, що агенти фсб в офісі президента доволі добре усвідомлюють, що у мирний час їм не дадуть можливості вкрасти вибори, а ось під час війни можна і вкрасти, і сфальсифікувати, адже навіть проросійська партія регіонів в офісі президента усвідомлює, що не буває так, що коли більше 80% громадян звинувачують Зеленського у корупції (а, простіше - дозволу мародерства для своїх), то ці ж 80% категорично за мародера не проголосують.

Але у випадку з Зеленським, як непристойному в анекдоті: але є нюанс. А нюанс у виборах під час війни, які легко фальсифікувати, полягає у тому, що можна не турбуватись про голосування в окопах (бо це - не можливо, оскільки москалі не перестануть стріляти, але можна намалювати результат), як і по іншим областях, де в день виборів ті ж москалі спричинять обстріл ракетами (а в цьому їм допоможе агентура з офісу президента). І тоді виникає можливість вкрасти вибори, розказавши суспільству і світові, що люди, які змушені були ставати вимушеними переселенцями, втративши все і отримавши від влади в образі Зеленського такого собі середнього пальця у 2 тисячі гривень (оскільки Зеленський здав без бою 20% територій, однак не забезпечив переселенців ні роботою, ні житлом), і більшість з яких 80%, яких звинуватили саме Зеленського у відповідальності за корупцію, враз перестали ненавидіти систему клептократів і мародерів і, ставши мазохістами, проголосували за Зеленського, демонструючи: хай нам буде вкрай кепсько і ми подохнемо, аби лише Зеленський став президентом.

Щоправда, якщо говорити відверто про вибори, як елемент волевиявлення народу, то на другий термін президентства може висуватись той, хто реально покращив життя людей, і переконаний, що громадяни його підтримають. Однак в українських реаліях, що Порошенко, що Зеленський чомусь переконані, що, погіршивши життя громадян, позбавивши їх пристойного життя (як Порошенко), а також власного житла і роботи (як при Зеленському), люди, лишившись того добробуту, який у них був, просто мріють проголосувати за непотріб, який скалічив їхні життя.

Реально, не зрозуміло, що у цих осіб за піарнки, які вчать своїх господарів, що люди будуть голосувати за гасла, незважаючи на те, що отримали від президентства цих двох осіб суттєве погіршення свого життя. Однак що Порошенко, котрий все життя заглядав в очі російському істеблішменту, що Єрмак (який суне Зеленського в президенти, але який теж ментально орієнтований на росію), які перетворили життя українців на пекло, позбавивши їх прав людини і нормальної можливості забезпечувати собі якісне життя, чомусь переконані, що Зеленський і Порошенко повинні бути президентами, аби забезпечувати якісним, багатим життям лише певний прошарок населення, яке їх обслуговує. А от інші громадяни повинні просто працювати, платити податки і не мати нічого, навіть забезпеченої старості, бо ж в країні існує бомонд, котрий і повинні забезпечувати інші.

Весілля колишнього прокурора, яке оцінили в мільйони гривень, показало, що грошей у людей, котрі ніколи не займались ніяким бізнесом, але працюють на певних посадах та при владі, - подекуди більше, ніж витрачає англійський принц на своє життя.

А от в самої країни немає коштів ні на громадян, ні на освіту, ні на медицину, ні на ЗСУ. І на цьому фоні відбуваються дві знакові події. Перша - Зеленський заявляє, що українські кейси корупції, то - нормально, друга, - пропонує всім журналістам мовчати про корупцію до перемоги.

Однак і з цих вчинків випливають запитання: а до чиєї перемоги Зеленський пропонує мовчати? Бо, зважаючи на те, що весь його офіс — проросійський і що крадуть під його егідою, є підстави вважати, що нинішній президент пропонує мовчати аж ніяк не до української перемоги, бо розкрадання бюджетних коштів на фоні війни, це — нанесення шкоди обороноздатності країни.

Також Зеленський спокійно продовжує співпрацювати з Татаровим, Шурмою, Єрмаком - проросійсько-портновськими особами, котрі завжди співпрацювали з росією. Як і покриває Гетманцева. Так до чиєї перемоги Зеленський пропонує всім мовчати і закривати очі на відверте розкрадання українського бюджету?

Загалом, згідно до Конституції України, до безпосередніх обов'язків президента входять:

1. оборона та національна безпека,

2. зовнішня політика та міжнародні відносини,

3. реалізація гарантій щодо забезпечення прав та свобод людини,

4. державне будівництво,

5. нормотворча діяльність,

6. забезпечення конституційної законності,

7. нагородна політика.

Також президент контролює більшу частину силового блоку країни. Він, як головнокомандуючий, може назначати командування армії та голову Ради національної безпеки і оборони України.

Які з цих функцій Зеленський справді виконував і виконує?

Якщо брати перший пункт, «оборона та національна безпека», то всі ми знаємо, що підготовку до вторгнення було не лише провалено, а ще й створено гарні умови для захоплення українських територій. Всі ці розмінування, відведення військ, призначення до СБУ агентів фсб, закриття програм по виготовленню ракет, небажання фінансування ВПК та армію, красномовно демонструють пріоритеті Зеленського, котрого (і нині влада і він це визнає) попереджали про повномасштабне вторгнення. У тому числі і з боку Криму та Білорусі. Чи повинен він нести відповідальність за те, що не виконав цей свій обов'язок?

Другий пункт «зовнішня політика та міжнародні відносини» до початку повномасштабного вторгнення було провалено. Згодом він таки почав їздити і країнами, і через гарно написані тексти спічрайтерів таки робив позитивний імідж для України. Однак тривало це недовго. Призначення послами не фахових спеціалістів, передання міжнародної діяльності від МЗС до рук Єрмака та його помічників, утримання біля себе токсичних осіб на кшталт Татарова та Шурми почало робити зворотній ефект. А, згодом, почалось ще й складатись враження, що офіс президента, за яким стоїть Зеленський, не проти того, аби посварити Україну з її партнерами, котрі підтримують державу під час війни.

Третій пункт щодо «реалізацій гарантій щодо забезпечення прав та свобод людини» в межах компетенції Зеленського можна навіть не розглядати, бо перше, на що почала зазіхати влада Зеленського, це якраз на права і свободи громадян. Випадки порушення прав людини при Зеленському не лише збільшились, але й демонстративно залишаються безкарними. Єдиний марафон посягнув на свободу думки та вираження поглядів, внутрішньо переміщені особи потерпають від відсутності можливості отримати реальну допомогу від держави (окрім 2 тис. гривень, на які неможливо вижити), їх не забезпечують ні якісним житлом, ні роботою. Правоохоронні органи, навіть ті, що створені на кошти США, працюють виключно в інтересах кола осіб Зеленського та чиновників, прокурорів, суддів і депутатів. Вбивство Гуменюка у Шевченківському суді є чітким підтвердженням, що система вбиватиме кожного, кого не може посадити за грати, але вважає таку особу небезпечною. Також владою порушено права українців на свободу зібрань. Вже не кажучи про безпідставні обшуки в квартирах патріотів та волонтерів. Ну а той факт, що реальні злочинці (їх чомусь називають корупціонерами, хоча ці особини замішані в злочинах розкрадання, або, як Баканов у зраді національних інтересів України) - виходять чистими з води, бо правоохоронні органи або не бачать складу злочину в їхніх діях, або нині вже через Вищий антикорупційний суд - відпускають з імітацією покарання.

У підручниках під поняттям «державне будівництво» (що є четвертим пунктом обов'язків президента) мова ведеться про побудову держави та місцеве самоуправління. Однак в понятті Зеленського цей пункт було сприйнято як велике будівництво під егідою влади і переросло у велике крадівництво, коли саме на дорогах було вкрадено шалені кошти. Що ж до самоврядування, то Зеленський разом зі своїм офісом прагне ліквідації місцевого самоврядування, підпорядкувавши всю владу під офіс президента. Нападки на самостійних мерів - тому підтвердження. Що ж до державотворення, то при Зеленському було знищено всі гілки влади, а деякі (як судова) стали підпорядковані безпосередньо офісу президента.

Обов'язок нормотворчої діяльності, що є п'ятим пунктом серед обов'язків президента, Зеленський не виконував з самого початку отримання президентського крісла, оскільки нормотворчість – це діяльність, спрямована на прийняття актів відповідно до законів. У тому числі Конституції, яка має найвищу юридичну силу, коли закони та інші нормативно-правові акти повинні прийматись лише узгоджено зі статтями Конституції України і відповідати їй. Більшість законопроектів, проголосованих монобільшістю, не відповідають Конституції. Як і підписаний Зеленським Закон про землю, котрий є антиконституційним і проти якого виступило близько 89% громадян, які категорично проти продажу української землі.

Шостим пунктом щодо забезпечення конституційної законності в країні Зеленський і його команда не переймались і не переймаються. В Україні Конституція, як основний документ, існує окремо, а влада — окремо. Конституційна законність, це - в першу чергу, визнання самим президентом норм Конституції, як вищого закону, і дотримання ним та його командою всіх статей цього документу, а також докладання зусиль влади і президента щодо забезпечення верховенства права через дотримання конституції у системі судочинства. Однак, як вказувалось вище, судова гілка влади давно перетворилась на каральну щодо громадян та дуже лояльною щодо реальних злочинців, але які мають тісні зв'язки з владою чи системою. Тож і цей свій обов’язок Зеленський не виконував і не виконує.

А от що втілює президент, так це - нагородну політику. Особливо обурило громадянське суспільство нагородження державними відзнаками магів, співробітників 95 кварталу та безпосередньо батька президента — пожиттєвою грошовою винагородою.

То що ж гарного зробив Зеленський, щоб говорити про те, що його повинні обрати на другий термін? Як видко з тексту вище, всі обов'язки, які покладені були на нього, як на президента, він не виконував, але використовував пост президента для узурпації влади, позбавлення людей прав та відвертого знищення всіх гілок влади в країні. То на яких підставах Зеленський вирішив, що за нього повинні голосувати ті, кому він своєю діяльністю наніс шкоду? А от щодо того, що Зеленський з Єрмаком бажають вкрасти вибори, аби себе зацементувати у владі — сумнівів немає, бо інакше його чекатиме не другий термін президентства, а перший строк в місцях позбавлення волі.

Ліна ТИХА, Конфлікти і закони

Фото tverezo.info