​Україна розвертається до Китаю?

Нарешті новина, яка обнадіює. Без іронії.

Кабмін прийняв, можливо, доленосне рішення. Яке може суттєвим чином прискорити припинення бойових дій під справжні гарантії, а не під МАГА-маячню США. Мова про повернення Китаю так званого «зернового кредиту». І ця залаштункова, але болюча тема, тягнеться ще з часів президентства в. януковича.

Нагадаю фабулу. У 2012 році українська Державна продовольчо-зернова компанія отримала у китайському Експортно-імпортному банку кредит 1,5 млрд доларів для постачання зерна у Китай. Все це, звісно, під державні гарантії України. Опікувався цією темою Юра Єнакіївський, а у його «професійному середовищі» борги повертають лише боягузи.

Зерно у повному обсязі у Китай поставлено не було, його примудрилися продати в Європу і в Африку. Кредит не повернули. Потім Україна, зрозуміло, програла міжнародний суд, але грошей все одно не виплатила.

Така скандальна ситуація стала можливою виключно завдяки збігу геополітичних обставин, бо нахабство влади януковича знайшло підтримку як з боку США, так і з боку рф. Штати були (і є) проти зближення України і Китаю, тому що побоювалися, що китайці отримають доступ до передових воєнно-промислових технологій — Китай завжди цікавили Південмаш і Моторсіч. росія ж переконана, що підконтрольна територія, якою вони вважають Україну, має право вести справи з розвинутими державами виключно через метрополію, тобто, через москву.

У результаті гроші тривіально розікрали. Але Китай нічого не забуває. І питання про повернення «зернового кредиту» автоматично виринає на поверхню при будь-яких спробах українських представників провести будь-які предметні переговори з Китаєм, зокрема, і у сфері мирного врегулювання.

Нема сумнівів, що рішення нашого уряду було погоджено з європейцями, бо Україна як не мала, так і не має власних грошей для погашення боргових зобов’язань перед Китаєм. А на думку США, очевидно, вирішено не зважати, бо трампові «ультимативні два тижні», висунуті путіну, тривають вже півроку.

Позиція Китаю щодо війни відома: заморожування по наявній лінії фронту без юридичного визнання окупованих територій російськими (але з практичним визнанням, що Україна їх не контролює і буде домагатися їх повернення політико-дипломатичним шляхом). Китай проявляє зацікавленість в участі у відбудові України, звісно, на своїх умовах, що мають обговорюватися. Китай має серйозне бажання розгортати торгово-економічні взаємини з ЄС без впливу США.

Головне, що Китай реально має економічні важелі, щоб примусити рф перейти до реальних мирних переговорів. І у Піднебесній дуже довго обмірковують і зважують будь-яке рішення, але якщо воно прийняте, то там нема звички давати комусь час на роздуми, а потім продовжувати цей термін до кінця календарю.

Подивимося, чи відбудеться український, а потім, можливо, і європейський, розворот на схід, чи це виявиться лише засобом тиску на Д. Трампа. У будь-якому випадку, це активна позиція, а всі рефлексивні реакції та набридлі прохання про допомогу є програшними за визначенням.

P.S. Інфа у ЗМі, що буцімто до «зернового кредиту» мав відношення Р. Бровді (Мадяр), який свого часу був одним з топ-менеджерів згаданої зернової компанії - це навіть не смішно. Бо тоді рішення приймалися на рівні президента України і під значним зовнішнім тиском, ніякі менеджери ні на що не впливали.

Alexandr Kochetkov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov