​(Закономірний) тріумф російської дипломатії. Принаймні, поки що

Пропозиції рф-США порушують понад 70 міжнародних норм, зокрема, штук 20 – обов’язкових до виконання всіма членами ООН. Стражі демократії планетарного рівня взялися обговорювати папірець «урків», як задовольнити апетити агресора й примусити жертву пацифікуватися або підготувати ґрунт для наступної самоліквідації. Сам факт, що пропозиції агресора, яка просить світ добити жертву спільно, обговорюються, є вже (черговою) блискучою перемогою дипломатії й розвідувальних органів москви.

Куди – раптом – поділося Міжнародне право? Де «28» зустрічних пропозицій про скорочення армії військового альянсу рф-рб до 400 тисяч і відведення россійських наступальних озброєнь за Урал? Де вимога трильйонів компенсацій і дискусія про те, в який спосіб агресор повинен буде це робити? Де категорична вимога до росіян написати свою власну правдиву історію й забутися нарешті про Україну? Єрмак заважає? А де, в такому разі, гучні заяви дипломатів і відставки? Кров - не та?

Звісно, в державі, яка, насправді, ніколи не мала зовнішньої політики (не плутати з зовнішньополітичною присутністю) й зовнішньополітичних інтересів, а МЗС став прихистком для підлабузників і певних «дітей» (які тепер масово відмовляються повертатися в Україну), не могло бути й не буде навіть близько подібної (наприклад, до румунської) цілеспрямованої реалізації національних інтересів у сфері міжнародних відносин.

Те, що Дипакадемія МЗС України названа ім’ям дипломата, який співпрацював не лише з КДБ, але й виконував завдання СБУ-МВС (наприклад, у справі ліквідації В’ячеслава Чорновола), для такої «дипломатичної школи» є закономірним явищем.

Vassyl Laptiichuk, facebook.com

Фото з відкритих джерел