​Трамп заявляє, що «перевершив» свої цілі в Ірані. Але чого він насправді досяг?

Президент Трамп заявив, що «ми вже досягли і перевершили» його військові цілі. Проте його завдання залишаються здебільшого невирішеними.

28 лютого президент Трамп розпочав війну, пообіцявши не допустити отримання Іраном ядерної зброї, знищити його ракетний потенціал, розгромити регіональних ставлеників (проксі), ліквідувати військово-морський флот та створити можливість для зміни режиму.

Після п'яти тижнів бомбардувань пан Трамп погодився на припинення вогню, причому жодна з цих цілей не була чітко досягнута.

У своєму дописі в соціальних мережах у вівторок, оголошуючи про припинення американських бомбардувань (на цей час, якщо Іран знову відкриє Ормузьку протоку), пан Трамп заявив, що «ми вже виконали і перевищили всі військові завдання». Міністр оборони Піт Хегсет заявив журналістам у середу, що Сполучені Штати здобули «історичну та приголомшливу перемогу», оскільки іранські збройні сили стали «недієздатними на роки вперед».

Проте навіть прихильники рішення президента розпочати війну висловили сумніви щодо того, чи був Іран справді переможений. Марк Левін, ведучий Fox News, якого пан Трамп часто хвалить, нарікав у прайм-тайм у вівторок ввечері, що іранський режим «усе ще виживає». Лора Лумер, ультраправа активістка, наближена до Білого дому, написала в мережі, що «ми насправді нічого не отримали» від переговорів про припинення вогню, «а терористи в Ірані святкують». Ліндсі Грем, сенатор-республіканець від Південної Кароліни, що займає жорстку позицію, попередив, що Конгресу потрібно буде переглянути будь-яку угоду.

Стурбованість найвідданіших прихильників президента підкреслила розрив між величезною вогневою міццю збройних сил США, продемонстрованою за останній місяць, і складнішими наслідками війни для безпеки та впливу США. Це стало показником дискомфорту від результату війни, яка на цей час залишила Близький Схід у стані, що помітно відрізняється від амбіцій, які пан Трамп озвучив, оголошуючи про початок «великих бойових операцій» понад місяць тому.

«Цей режим скоро дізнається, що ніхто не має кидати виклик міцності та могутності Збройних сил Сполучених Штатів», - сказав пан Трамп у нічному відеозверненні 28 лютого, одягнений у бейсболку з написом «USA».

Але Іран таки кинув виклик Сполученим Штатам, навіть попри те, що американські військові вразили понад 13 000 цілей, згідно з даними, оприлюдненими Пентагоном у середу. Іран атакував партнерів США на Близькому Сході та заблокував судноплавство з Перської затоки.

Результат: хоча на початку війни пан Трамп заявив, що «ми гарантуємо, що Іран не отримає ядерну зброю», президент оголосив про припинення вогню, коли в розпорядженні Ірану все ще залишаються сотні фунтів високозбагаченого урану. У середу він заявив у соціальних мережах, що «збагачення урану не буде» і що Сполучені Штати будуть «працювати з Іраном», щоб «викопати та вивезти» його запаси, проте жодних ознак того, що Іран погодився на такі умови, не було.

Пан Трамп також обіцяв «знищити їхні ракети та зрівняти з землею їхню ракетну промисловість». Генерал Ден Кейн, голова Об'єднаного комітету начальників штабів, заявив у середу, що американські бомби вразили «понад 450 об'єктів зберігання балістичних ракет» і 80 відсотків об'єктів з виробництва ракет в Ірані. Річард Голдберг, старший радник аналітичного центру Foundation for Defense of Democracies, підрахував, що щонайменше третина ракетного арсеналу Ірану залишилася недоторканою, і застеріг: «ми або отримаємо демонтаж, або ні».

Сполученим Штатам, за всіма свідченнями, вдалося потопити більшу частину військово-морського флоту Ірану. Однак припинення вогню набуло чинності в той час, коли Іран зберігає морську владу там, де це найбільш важливо для світової економіки: в Ормузькій протоці, яку Іран зміг закрити за допомогою невеликих човнів, безпілотників та ракет, випущених з берега.

Щодо мережі проксі-сил Ірану, союзники Тегерана ослаблені, але все ще становлять загрозу. Ізраїль, схоже, продовжує війну проти бойовиків «Хезболли» в Лівані, в той час як ополчення хуситів у Ємені останніми днями дало зрозуміти, що все ще може приєднатися до бойових дій. Теократичний режим Ірану залишається при владі, потенційно навіть із ще більшим військовим контролем над країною, і немає чітких доказів, що підтверджують твердження пана Трампа про те, що лідери, які замінили вбитих під час війни, є «дуже розсудливими».

Браян Катуліс, старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу, зазначив, що війна дійсно продемонструвала військову міць і технологічність США, скоротивши ракетний та дроновий арсенал Ірану та розгромивши його флот. Але він зауважив, що іранська армія і до війни була слабкою, і порівняв заяви США про перемогу з тим, якби «Мухаммед Алі вийшов і сказав, що він побив боксера-підлітка».

«Справжня загроза, яку продовжує становити Іран, є асиметричною», - сказав пан Катуліс, маючи на увазі такі можливості, як дешеві іранські дрони-камікадзе, розгалужену мережу посередників та контроль над Ормузькою протокою. «Загальний підсумок виглядає не надто райдужно».

Антон Троянівський, пише для The New York Times про американську зовнішню політику та національну безпеку

Фото The New York Times