Політика

Напередодні президентських виборів 2000 року народні депутати Ярослав Кендзьор і Михайло Косів на мітингу у Львові засвітили агента КГБ СРСР під псевдо «Балтійський», яким виявився син командувача УПА Романа Шухевича Юрій. Члени парламенту продемонстрували документ - заяву Юрія Шухевича про його співпрацю із КГБ. Ясна річ, преса активно відтворила цю заяву у своїх публікаціях.

Дуже уважно перечитав підготовлений до розгляду в другому читанні законопроект 7163. Жахає. Там, правда, є кілька позитивних змін (як відмова від згадки про Мінські домовленості і фактично відмова від амністії). Але...

Під прикриттям демагогії про визначення росії агресором проект закону

Изрядная часть ФБ резко переквалифицировалась из экспертов-фоноскопистов, способных по телетрансляции идентифицировать голоса Саакашвили и Курченко, в экспертов-графологов, на размытом фото находящих множество почерковых особенностей, подтверждающих, что письма о сотрудничестве в фсб писал именно Петр Порошенко.

Оце розібрався, у чому там звинувачують Петра Олексійовича, і не втримаюсь - прокоментую. Теоретично можна допустити, що у 2007 році, не будучи допущеним на територію рф і будучи людиною амбіційною та впертою, Петро Олексійович намагався «парєшать» питання на місці. Цілком вірогідно, що під час з’ясування обставин росіяни могли запропонувати йому написати заяви, щоб пояснити причини та обставини візиту в росію. Могли спровокувати написати і якісь особисті зобов’язання.

Генпрокурор Украины Юрий Луценко объявил благодарность всем, кто нашел подозреваемого в убийстве адвоката-правозащитницы Ноздровской. Это хорошо и нормально. Но оказывается, что благодарность следователям Генпрокурора Луценко была не сколько за профессиональную деятельность работников Нацполиции и прокуратуры, сколько за то, что, как он считает, они работали в условиях политической истерии и общественного возмущения фактом чудовищного убийства. Именно это больше всего принесло им проблем, а не поиск преступника.