Політика

Обставини, частіш за все, змінюють людей. Тим паче – політиків. І доволі часто люди невдоволені, коли порівнюють політика, що йшов до політичного олімпу, і того, що зараз вже у ВР. Журналісти – теж люди. Проте, більшість з них – не вірили і не вірять політикам, хоча з багатьма з них спілкуються і оцінюють не лише як стратегів, а й як особистостей. І можна зазначити, що багато колись опозиційних політиків наразі суттєво змінили свою точку зору, а також і ставлення як до людей, так і до тих самих журналістів. Тож, коли домовляєшся про інтерв’ю, завжди цікаво: чи не розчарує тебе та чи інша політична особа? І зустріч з Віктором Чумаком, заступником голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції, була саме такою: хотілося зрозуміти, чи змінилась людина, з якою раніше доводилось диспутувати?

Как любой олигарх, президент Украины Порошенко воспринимает высшую власть не как инструмент для решения общенациональных задач, не как историческую миссию, а как свою собственность. При этом он успешно предал и верхи, и низы. И олигархов, с которым сговорился, и своих избирателей, которые ему поверили. Порошенко воспринимает свою президентскую власть как приз, с которым он не собирается расставаться. Вот почему за годы своего правления он сделал все, чтобы «заморозить» все революционны процессы, которые начались на Майдане –реформы, борьбу с коррупцией, рост национального и гражданского достоинства и экономического благосостояния для всех людей. Он все делает наоборот. Все, что мешает укреплению его власти или обогащению, тут же уничтожалось или извращалось. Вот почему он делал все, чтобы затормозить позитивные экономические и политические процессы в стране. Но это удалось ему лишь ценой резкого усиления кризиса в Украине.

Ни в коем случае не хочу сеять панику или нагнетать истерику в связи с происходящими вокруг «Привата» процессами. Но думаю, что нам всем надо озвучить все болезненные вопросы и как можно быстрее найти их решения во избежание возможного коллапса самого большого банка страны (20,5 млн вкладчиков).

Дуже і дуже розчаровуюче - рішення Європарламенту вкотре перенести розгляд рішення про безвіз для України (з лютого на квітень). Ця ситуація не залишає сумніву, що у випадку з Україною мова йде не про бюрократичні процедури в рамках європейських інституцій, а відсутність політичної волі прийняти остаточне рішення.

Усіх цікавить - а як же розгортатимуться події у майбутньому навколо «Мінських домовленостей»? Давайте помислимо разом. Правда полягає в тому, що нинішні обставини в Україні, ЄС та США не дають підстав для чітких прогнозів. Більш-менш прогнозованою є лінія поведінки РФ, але від того не легше.