Політика

Почну з історичного екскурсу. За часів Леоніда Кучми виникла не тільки загальновідома багатовекторність. Яка була реалізована таким чином, що голова РНБОУ Володимир Горбулін відповідав за взаємодію з США, а його впливовий заступник Олександр Разумков — за взаємодію з рф. І це дозволяло Україні успішно лавірувати між Штатами і росією.

Сегодня «идеологически» всякие там демократии являются теоретической константой, то есть «так должно быть, и никаких гвоздей». Но в то же время мы наглядно наблюдаем, что в плоскости практической все происходит несколько иначе. Этот разрыв между теорией и практикой не просто ломает мозг, он приносит и прочие последствия, чисто практические.

Мирні витрати бюджету постійно зростають. Три роки війни цьому не заважають. Зменшення населення на 8 млн цьому не заважає. Борг вищий за 100% ВВП теж не заважає цьому святу життя.

Якщо ви думаєте, що вся справа тільки у військових витратах, то ви помиляєтесь. У 2023 р., згідно з даними openbudget.gov.ua, на оборону було виділено 2097,6 млрд грн. ($57,16 млрд.). Це 43,1% сукупних держвитрат, чи 32,3% ВВП.

До Зеленського з початком повномасштабного вторгнення громадяни ставлять дуже велику кількість запитань. Однак той, що гарант, на жодні питання відповідати не збирався і поки не збирається. Він, на відміну від усіх колишніх президентів, взагалі переконаний, що українцям - нічого не винний. А от вони йому - винні до смертної дошки. Що він і збирався втілити.

Всі, хто жив в СРСР, і знає, що таке комунізм, чудово усвідомлює, що у комунізму дуже багато спільного з фашизмом. Однак, якщо українською до гугли забити «ознаки комунізму», то чітко перерахованих ознак не буде. Однак є ознаки фашизму. На жаль, ми живемо у такий історичний період, коли тумбочку називають ракетою і переконують у цьому суспільство. І відбувається підміна понять та розширення вікна Овертона.