​Про так званий «план Трампа»

На початку підкреслюю: «плану Трампа» як такого не існує. Є наміри і підходи, які можна побачити за діями і словами президента США та його оточення. Це — елементи пазлу, з яких складається загальна картина.

Підхід дійсно виглядає як геополітичний рекет, на чому ще з минулого року наполягає блискучий аналітик Евгений Юрьев. Але мова не тільки про Україну — занадто малий масштаб. Мета — рекетнути ЄС і загнати його у кільватер США, позбавивши власної міжнародної політики, паралельно відірвати росію від Китаю, а у фіналі укласти найвеличнішу угоду трампового життя — з Китаєм. І ця угода має ефективно стримувати Китай.

Зараз ми бачимо, що Дональд Трамп фактично готовий віддати Україну путіну, бо знекровлена і напівзруйнована Україна його взагалі не цікавить. Причому, «мирна угода» буде створювати умови для поглинання України росією після припинення вогню. Для цього, в угоду увійдуть дозвіл проросійським силам брати участь у наших виборах та інші витребеньки демократії, які неприпустимі для України в її сьогоднішньому стані.

Про те, що путін зараз м’якою силою може досягти більшого, ніж воєнною, Штати кажуть прямо і публічно — почитайте висловлювання віце-президента Дж. Венса. (Можливості «м’якої сили» рф слід проаналізувати окремо).

Фактично, віддаючи Україну, Трамп відкрито заохочує путіна підтягувати під себе інші пострадянські країни, бо ідефікс кремлівського фюрерка — як раз відновлення СРСР. На тлі «перемоги у СВО» путін це обов’язково спробує. Навряд чи щось вийде, але путін гарантовано викличе незадоволення Китаю, бо така активність завадить китайським інтересам у тому ж Казахстані, Узбекистані та ін.

Вважаючи, що вони вже є партнерами з США, росія буде реагувати на сигнали Китаю приблизно так, як вона зараз реагує на аналогічні дії Азербайджану після збитого літака — демонстративно зверхньо, у відповідь нагадуючи, що Китай недостатньо підтримав рф у війні проти України (російські пропагандисти вже затягнули цю пісню).

Одночасно путін, переконаний, що має домовленість з Трампом, спробує відновити постачання російських енергоносіїв до Європи, бо це гроші значно більші, ніж від Китаю та Індії, і кремлю вони конче потрібні. Іншого шляху, ніж воєнний примус, він вже не має. До того ж, війна — єдиний стан, який зараз утримує росію у стабільності.

Тому недоімперія подовжить свою воєнну експансію на Європу. Найбільш вірогідна ціль — країни Балтії, бо вони одночасно і пострадянський простір, який путін вважає своєю зоною впливу, і НАТО, яке путін намагається зруйнувати. До того ж, проблема Калінінградської області постійно загострюється.

При нападі рф на НАТО Трамп цілком може відсторонитися і взяти паузу, наголошуючи, як і зараз, що війна в Європі — це проблема Європи. А США не мають втрачати гроші і людей, якщо європейські країни не платять у НАТО стільки, скільки вимагає Трамп. І тому подібне. При цьому Китай буде ще більш незадоволений рф, бо розглядає ЄС як ринок збуту своїх товарів, який критично важливий для нього на тлі потенційного скорочення торгівлі з США. Тобто, взаємодія між рф і Китаєм почне згортатися, що і домагаються США при Трампі.

У нинішньому стані Європі нема чого протиставити російському гарматному м’ясу. Відповідно, у США залишається можливість втрутитися в останній момент і за рахунок дійсно реальних санкцій і військової допомоги врятувати Європу, відкинувши недоімперію з території НАТО. Але за умови, що ЄС переходить по факту у васальну залежність від США.

Для росії це стане фатальної поразкою, яка якщо і не призведе до її розпаду, то прибере її з числа потужних геополітичних гравців. І тоді Трамп отримає можливість будувати відносини з Китаєм, маючи за спиною слухняну Європу і позбавивши Китай ресурсу у вигляді росії.

Пазл начебто склався! Але все це — надто масштабна гра, яку не можна прорахувати заздалегідь у деталях.

Перш за все, путінська армія орків обов’язково утне якесь кроваве жахіття на зразок Бучі, але вже у Європі, і Трампу буде вкрай важко дивитися на це крізь пальці. До того ж, воєнно-економічна міць росії вичерпується, припинення бойових дій проти України посилить росію не відразу.

Крім того, описаний сценарій вже починають розуміти і в Європі. Тому є невелика вірогідність, що європейські країни терміново почнуть вибудовувати власну безпекову структуру на заміну фактично недієздатному НАТО, що завадить геополітичному рекету. Потенціал для цього є.

Насамкінець, Україну не варто викидати з розкладів, поки наш фронт не впав. А він важко, але тримається (без зовнішньої допомоги маємо декілька місяців, як і на початку агресії).

Замість висновків: зараз Трамп виступає значно потужнішим руйнівником світового безпекового порядку, ніж путін, який приписує собі ці сумнівні лаври. Між іншим, на реалізацію описаних задумів Трампові явно не вистачить чотирьох років його президентського терміну (подовжити цілком зможе). Але за цей час можуть з’явитися нові неочікувані геополітичні фактори, наприклад, той самий штучний інтелект.

Живемо у цікаві часи, хай їм грець.

Alexandr Kochetkov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Alexandr Kochetkov