Політика

  Думается, что большинству читателей все равно, когда за окном каркает воронье. Также их мало интересует, когда соседи жалуются на тараканов. Другое дело, когда или воронье или тараканы обжились в личной квартире. Тут уже не до шуток и нужно решать вопрос кардинально.

Майстерність придушувати протестні настрої та вуличні заворушення потребує постійного вдосконалення. Сучасна соціологія є доволі динамічною сферою і, аби не втратити здатність впливати на масову думку, режиму необхідно користуватись кожного разу новим (чи просто вже надійно забутим старим) інструментарієм. Намагаючись оцінити та зрозуміти методи впливу влади на Євромайдан, стає моторошно. Адже найлегше будувати спротив тоді, коли сила за протилежною стороною барикад грає відкрито та зрозуміло, а у випадку з подіям кінця 2013-го року, маємо абсолютно протилежну ситуацію. Суперник озброєний до зубів і дійсно небезпечний.

  Представители русских общин провели антиукраинское факельное шествие в Крыму, в ходе которого вели себя довольно агрессивно и сжигали предметы украинской истории и культуры, в том числе книги. «Доблестная» крымская милиция в этот момент бездействовала. Она не пресекала это позорное действо, она не обременяла себя охраной общественного порядка, ведь это не студенты на Евромайдане, которых надо избивать и разгонять. Это свои доморощенные родные крымские фашисты! Они и в морду дать смогут!

О том, что власть януковича нелегитимна, уже говорят и на Западе. Европа и США перестали играть с януковичем в дипломатию, поскольку он, как Хам по определению, любые дипломатические шаги и договоренности воспринимал как слабость оппонентов, которых можно и нужно развести, как котят.

  Останній рік з вуст багатьох українців злітає прізвище Чаушеску, як порівняння його диктатури з диктатурою януковича. Багато хто говорить і про те, що янукович через свою жадобу, жорстокість, впертість та небажання чути народ і закінчить своє царювання як румунський диктатор.