Нехтуючи законом, ми розвалюємо державу

nehtuyuchi zakonom

 
Іще зовсім недавно ми засуджувало суддю Киреєва, який публічно нехтуючи законом, переконував суспільство у тому, що вище нього лише Бог. Чим це закінчилось, знає бодай не кожен громадянин. Але вийшло так, що суспільні орієнтири змінились, а суд у багатьох випадках так і продовжує тягнути країну у пастку середньовічних традицій в прямо протилежному напрямку від Європейських цінностей. Розмов про судову реформу багато, а віз уже без гальм, і зовсім не там, як кажуть, нині, а уже почав свій рух у бік прірви.


Як приклад, кримінально-процесуальний закон у системі українського права побудований так, щоб якнайбільше захистити фундаментальні права людини, що гарантовані Конституцією України. Але чи знають про це судді?

Закон – це не просто приписи, це державний орієнтир, або національна ідея, що оформлені у нормативну систему. Або ти підпорядковуєшся, або ні. Якщо ти нехтуєш законом, держава обмежує твої дії санкціями. Інша справа, коли твоя соціальна роль у державі специфічна, на приклад, роль судді, ти зобов’язаний втілювати національну ідею за допомогою правового механізму, який ти використовуєш як засіб. Тоді ти повинен бути настільки сповнений національною ідеєю, що цей механізм використаєш виключно у інтересах держави, забувши про власні інтереси, бо якщо ти використаєш його у, не дай Боже, чужих комерційних інтересах, ти просто розвалиш державу, або, власне, спилиш сук, на якому усі ми сидимо.

Закон не може бути хорошим або поганим, бо це лише механізм. Коли водій не вміє керувати автомобілем, то на що його не посади, він перетворить будь-яке авто у купу металобрухту. І коли я чую, що закон будуть змінювати вкотре, то розумію чудово, що це лише фарс, як казав професор Преображенський із відомого твору, розруха – вона у головах (а не у законах – авт.).

Моя адвокатська практика дає змогу побачити як деякі, не усі, звичайно, судді використовують довірені їм державою повноваження, та й для цього не обов’язково бути адвокатом, воно очевидно і так, бо дістало уже так, що далі просто нікуди бодай не кожного другого.

Одна із суддів нещодавно, якій не сподобались мої клопотання, не вигадала нічого іншого, аніж вимагати у клієнта відмовитись від моїх послуг з погрозою, в іншому випадку, взяти його під варту.

Інший суддя взагалі відмовився розглядати у суді моє клопотання про застосування застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Хоча розглянути таке клопотання не право, а обов’язок суду, і це напряму стосується права особи на вільне пересування.

Іще одна служителька Феміди розпочала слухати кримінальну справу по суті взагалі без адвоката сторони захисту, бо, бачте, забула перевірити явку учасників процесу, роз’яснити їм права, спитати, чи є відводи та клопотання. Дійсно, навіщо перейматися дрібницями, якщо вирок уже готовий? Потім пішла у нарадчу кімнату розглядати клопотання прокурора про відсторонення від посади обвинувачених. Напевно, потім хтось більш компетентний порадив усе-таки не робити дурниць, та вигадлива суддя відправила свою помічницю повідомити учасникам процесу, що ніякого слухання справи не було, їм усе примарилось. А ми про змагальність, рівність учасників кримінального процесу. Тю…

Кажуть, не можна втручатися у роботу судді під час розгляду ним справи. Але невже краще почекати, доки суддя винесе цілком прогнозоване рішення, вчиняючи під час розгляду справи більше злочинів, аніж тих, у яких обвинувачується підсудний? Невже треба сприяти вчиненню суддею таких злочинів простою бездіяльністю держави?

Деградація судової системи безальтернативно тягне країну у хаос. Бо коли ти ламаєш систему управління зсередини, двигун не заведеться, як його зовнішньо не шліфуй, а ми будемо усі разом інерційно прямувати в кювет історії, допоки не примусимо відповідати того, хто сидить у керма.

Якщо ми обрали захист прав людини, то треба їх реально захищати, і довести це до відома судді і прокурора, хто уповноважений це робити щоденно. Або зняти з посади негайно, бо сміттєвий бак не за горами, люди ж не дурні, усе стає рано чи пізно очевидним. А як кажуть, коли ти хочеш зробити когось дурнем, а той бачить твій намір, то дурнем стаєш ти сам…

Ганна БОРЯК, адвокат



Коментарі

  +4 #1 Ирина 19 авг. 2015 г., 05:09:07
Чула цю історію у ФБ. Це відомий Київський районний суд Одеси - суддя Федулеева. Тільки вона не боїться вимагати відмовитись від адвоката, або під варту. Взяла нещодавно під варту за таких же обставин інваліда. Навіть вітсутність адвоката не завадила. Коли це все скінчиться7
  +3 #2 Ирина 19 авг. 2015 г., 05:11:48
Знаю про кого каже автор. Це суддя Федулеева Київський суд Одеси. Вимагали відмовитись від адвоката підсудного який зламав ногу. Той сказав, що не буде відмовлятися. Тоді воно його взяла під варту навіть юез участі захисника. І коли цю "беспредельщицю" знімуть з роботи?
  +3 #3 Галина 19 авг. 2015 г., 07:35:39
Я знаю, про яку суддю йдеться.
А йдеться про суддю Київського районного суду міста Одеси Федулеєву Юлію Олександрівну. Вона знову як-то кажуть, у всіх на устах. Таке враження, що людина займається не своєю справою - місце шоу-вумен на якомусь телеканалі в ролі недалекої телеведучої їй був би до лиця. Неодноразово приймаючи участь у судових процесах під головуванням судді Федулеєвої не залишається жодних сумнівів в некомпетентності, нестриманості, підкресленого та відкритого нахабства по відношенню до учасників процесу. Спілкуючись з адвокатами з Одеси, стало відомо, що знають її абсолютно всі, та всі бодай раз постраждали від її некомпетентності, або просто примхи.
  +3 #4 Анастасія 19 авг. 2015 г., 09:13:37
Дякую, Ганно, що написали! У кухонних розмовах ми з друзями-юристами говоримо приблизно те ж саме, хіба що трохи іншими словами.
Щодо коментарів вище про суддю Федулєєву, то здивувало, що ця інформація вже набула поширення. Я завжди була переконана, що так швидко поширюються лише легенди і плітки про суддівські подвиги. :-) А, виявляється, правдиві речі теж модно обговорювати (добра знайома практикує в Одесі, вчора спілкувались - розповідала про - цитую -"фєдулєєвський фарс") Може, дочекаємось нарешті дієвої і адекватної люстрації.
  +2 #5 Андрей 19 авг. 2015 г., 13:51:00
С каждым годом юстиция вносит разруху в государственное устройство страны. Государственный аппарат перестает выполнять минимально необходимую социальную функцию, превращая конституционное устройство в конституцию жизни по понятиям, где главное понятие - право сильного на власть. Сильный может все. Ему чуждо строение, он может лишь разрушать. Необходимо объединятся и быть хоть каким то противовесом в борьбе за фундаментальные общепризнанные конституционные понятия.

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Враг продолжает атаковать нашу страну с воздуха различными средствами нападения и в прошедшую ночь применил 13 ударных «шахедов»

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.