​Чи є перспектива засудити журналістів, які оприлюднили переписку з повіями?

Оскільки розпочалась дуже цікава дискусія про межі приватності у роботі преси і попереду можливі кримінальні провадження та суди, я вирішила вам розповісти про позицію Європейського суду з прав людини щодо цього та що встановлюють міжнародні нормативно-правові акти.

Фото переписки було зроблено щодо публічної особи і політика на робочому місці, в робочий час, в приміщенні, в якому на законних підставах ЗМІ ведуть трансляцію і про це всім відомо, а отже позиція про порушення права на приватність в цій ситуації - некоректна. Йдеться наразі не про приватне життя, а про якість виконання своїх обов’язків. Тому міжнародна судова практика в таких ситуаціях виправдовує доцільність подібних публікацій необхідністю контролювати представників влади та інформувати суспільство про те, як вони виконують свою роботу і чим займаються на робочому місці.

Журналісти мають право оприлюднювати те, що робить державний діяч на робочому місці у робочий час.

Європейський суд оцінює втручання преси у приватне життя насамперед з точки зору інформативності. Тобто, наскільки було значущим і виправданим вторгнення в особисте життя особи в інтересах інформування громадськості.

При цьому ЄСПЛ не раз відзначав, що «публічні особи» не можуть розраховувати на той же рівень захищеності свого приватного життя, як всі інші люди, в силу характеру своєї діяльності.

А ось що встановлює Декларація про свободу політичних дискусій в ЗМІ від 2004 року:

Політичні діячі вирішили заручитися суспільною довірою і погоджуються стати об'єктом суспільної політичної дискусії, а значить, суспільство може здійснювати за ними жорсткий контроль, критикувати в ЗМІ те, як вони виконували або виконують свої обов'язки.

Державні посадові особи повинні погодитися стати об'єктом громадського контролю та критики, зокрема за допомогою ЗМІ, щодо того, як вони виконують або виконували свої обов'язки, оскільки це необхідно для забезпечення гласного і відповідального виконання ними своїх повноважень.

Політичні діячі не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами, і тому відповідно до норм національного законодавства за критику політичних діячів до ЗМІ не повинні застосовуватися більш суворі міри покарання. Цей принцип також застосовується до посадових осіб;

Відповідно до ст. 8 Конвенції приватне і сімейне життя політичних діячів і державних посадових осіб повинно бути захищеним від освітлення в ЗМІ. Однак інформація про їхнє приватне життя може бути поширена тоді, коли є суспільний інтерес безпосередньо щодо того, як вони виконували або виконують свої обов'язки, з урахуванням необхідності уникати завдання непотрібної шкоди третім особам. У разі, якщо політичні діячі та посадові особи звертають увагу суспільства на ті чи інші сторони свого приватного життя, ЗМІ мають право контролювати ці сфери.

Anna Maliar, facebook.com

Фото korrespondent.net