​Перезавантаження судової влади: робота над помилками або нові помилки?

Незабаром нас може очікувати нова, вже чергова трансформація судової гілки влади. Ніхто, включно з суддями, не буде заперечувати необхідність докорінних змін.

Міхеіл Саакашвілі, який нещодавно був призначений Головою Виконавчого комітету Національної ради реформ, на зустрічі з Американською торговельною палатою в Україні, розповів, що зараз працює над створенням офісу досягнень та результатів, в якому буде можливість відстежувати всі позитивні зрушення та процес реформування судової системи.

Шляхів, часто діаметрально протилежних, багато, напевно, більш ніж у приказці: «де два юристи, там три думки».

З однієї сторони, судді мають отримати гідну оплату праці, яка мінімізуватиме бажання стороннього заробітку, людські умови праці та адекватне навантаження тощо. З іншої, має бути запроваджена дієва відповідальність суддів за неправосудні рішення, які у всіх інстанціях визнаються законними, попри не лиш несправедливість, але подекуди і очевидну нелогічність. Одним словом, необхідно посилити, а якщо хочете, створити повноцінно незалежний суд. Мудрості та знань для цього в українських юристів, впевнений, вистачить.

Однією з таких радикальних та неоднозначних спроб можна вважати проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) упередженого судового рішення» №3500 від 18.05.2020, під авторством голови правоохоронного комітету парламенту Дениса Монастирського.

Пропонується значно розширити поняття «неправосудного» рішення, що може стати дієвим «правовим щепленням» від недобросовісних судових рішень.

Але таке однобічне посилення відповідальності може стати дієвим інструментом для диктатури, але не закону, а окремих посадовців.

Одночасно з цим, існують прикладні пропозиції, які, напевно, не потребують реформування законодавства, зокрема адвоката Віктора Петруненко. Для створення спеціальної, кваліфікованої та незалежної групи слідчих при Генеральному прокурорі потрібна лише політична воля. Ця група мала б показово та оперативно, але суворо відповідно закону, викоренити злочинні угрупування, які корумпують судову систему. Звичайно, реальність може вносити поправки у будь-яку правову концепцію.

З іншої сторони, заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький стверджує, що через скорочення зарплат багато суддів звільняться. Як чесним та принциповим суддя важко не втратити баланс та продовжити судити по закону та совісті?

У будь-якому випадку, ця справа суто внутрішньодержавна, українська. Неприпустимим, на мою думку, є будь-яке без виключень залучення іноземних держав та організацій до процесу відбору та звільнення суддів. Формування державної політики щодо цих питань не може бути бартером, де предметом буде державний суверенітет.

Однак нещодавно стали відомі нові умови отримання Україною чергового траншу кредиту від МВФ. Йдеться про необхідність зміни процедур формування Вищої ради правосуддя, яка відповідає за призначення та звільнення будь-якого українського судді.

Це, фактично, важіль впливу на кожного суддю та результати вирішення кожної справи.

Тому, аналізуючи будь-які потенційні зміни у функціонуванні судової системи, варто для початку задати собі питання: «Кому це вигідно?»

Олег БАБІЧ, адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лекс енд Баклер», Резонанс

Олег Бабіч. Фото resonance.ua