​Як правильно написати/казати про смерті людей…?

5-6 лютого 2000 року - відбулись масові вбивства мирних жителів у селищі Нові Алди і в прилеглих районах м. Грозного. Спецоперацію проводили ОМОНівці Санкт-Петербурга й Ленінградської області та ОМОН Рязанської області.

Вбивали чоловіків, жінок, в тому числі і вагітних, дітей, був розстріляний - немовля! Дуже багато людей нещадно катували…

З початку грудня 1999 року по кінець січня 2000 року (під час облоги Грозного) селище піддавалось масованим артилерійським і бомбовим ударам. І тоді 100 жителів похилого віку з білим прапором попрямували до позицій російських військ, але були зустрінуті вогнем. Ніхто не вижив.

У 2010 р відбулась презентація документального фільму «Алди. Без терміну давності», заснований на матеріалах співробітниці грозненського «Меморіалу» Наталії Естемірової.

Наталю було викрадено і вбито 15 липня 2009 року. Тіло жінки з кульовими пораненнями в голову та груди виявили поблизу села Газі-Юрт Назранівського району Інгушетії. Вбивць не знайшли. Згодом вся її родина була знищена.

МосVZ були завжди расистами! Чеченці, картвели, афганці і українці – для них недонації, недолюди.

На всіх їх злодійства європейський світ, і Україна в тому числі, адекватно не реагував, «занепокоєння» - це не реакція, а дозвіл на «роби, що хочеш, тільки нас не чіпай». Цивілізований світ дозволив собі закрити очі на геноцид, на масові вбивства цивільних, бо це ж не стосувалось країн членів ЄС, самі якось розберуться…

Закривали очі на дві війни проти чеченського народу, на 7 тисяч закатованих людей, концтабір в Чернокозово, грабежи і диверсії…

За ці злодійства понесли покарання лише двоє – полковник Буданов і лейтенант Лапін. А ті, хто сміливо освітлював війну, довів справу до суду і вироку, були вбиті, це – журналістка Н. Політковська, розслідувачка Н. Естемірова і адвокат С. Маркелов.

У 2007 р. путін сформулював свої плани та дії зрозуміло і не двозначно: «Медведь ни у кого разрешений спрашивать не будет, где ему гулять…»

Алепо, Чечня і Сакартвело – були лише тренувальними майданчиками на малих територіях, перед нападом на Україну. Монстри народили нових монстрів, які наразі прийшли на українську землю.

На жаль, люди доброї волі пізно зрозуміли, що немає так званих «російських братів» російської армії – є озброєне та небезпечне угруповання, яке сіє смерть, де їй заманеться. Армія захищає свою країну, а не бандитує в сусідній без будь-якої мети, крім реалізації невиразних фантазмів перших осіб й «простого» Zбидла.

Манана АБАШИДЗЕ, Конфлікти і закони

На фото: збори російських командирів перед зачисткою