​Російський ферохром під індійським прапором: Офіс генпрокурора почав розслідування схеми Олега Цюри

Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження № 42025000000000510 (ЄРДР від 23.06.2025) за ст. 111–2 ч.1 ККУ (пособництво державі-агресору) по моїй заяві проти Олега Цюри. Це бізнесмен українського походження з орбіти біглого екс-голови ФДМУ Дмитра Сенниченка, який натуралізувався у Швейцарії та Німеччині і ні багато ні мало зорганізував там схему обходу санкцій для російської оборонки. А саме — для найбільшого у світі виробника металевого хрому групи Midural.

І от нарешті українські правоохоронці дали оцінку діяльності пана Цюри. Точніше, почали давати. У витягу прямо йдеться, що, починаючи з 2022 року, Олег Цюра, громадянин іноземної держави, «усвідомлюючи стратегічне значення продукції компанії MidUral для ВПК рф, організував через підконтрольні компанії у Швейцарії схему реекспорту російських металів у т.ч. до США в обхід санкцій», використовуючи «перемаркування» походження через Індію та Естонію.

Вітаю дії Офісу генпрокурора, оскільки вважаю, що працювати тут мають не журналісти, а слідчі — із України, Швейцарії, Естонії та Німеччини. Оскільки мова про обхід секторальних санкцій і фінансування виробництва зброї, якою росія вбиває українців.

Передісторія: що вже встановили журналістські розслідування

У двох публікаціях Олександра Лємєнова та в моєму матеріалі були описані ланцюги обходу санкцій щодо російського ферохрому/металевого хрому:

- Ядро схеми: російська група MidUral (власник — Сергій Гільварг), чия продукція має військово-промислове застосування і знаходиться під санкціями.

- Швейцарська ланка:структури Цюри, зокрема, Phoenix Resources AG, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію.

- Маршрут «відмивання походження»: поставки з рф → Швейцарія (трейдинг, зміна сторони продажу) → Індія (формальний імпорт у Vardhman Ferro Alloys) → ЄС (зокрема Естонія, MBR Metals OÜ) уже з походженням «Індія» у документах.

- Фактаж із баз митної аналітики (ImportGenius, 52wmb): конкретні рейси/дати 2024 року, коли вантажі, що відправлялись як російські, згодом з’являлися в ЄС як «індійські».

Просто уявіть коробку, на якій написано «Зроблено в росії». Таку коробку не беруть у ЄС через санкції. Тоді її спершу везуть до третьої країни, там оформлюють нові документи — уже «Зроблено в Індії» — і далі продають у Європу. Це називається реекспорт і підміна країни походження. Якщо це робиться навмисно, щоб обійти санкції, — маємо кримінальну історію. А у випадку, коли організував схему українець — ганебну зраду Батьківщині.

Слідству потрібно бути проактивним. І добре співпрацювати із колегами з Європи. Стаття 111–2 ч.1 ККУ — це підозра у матеріальному сприянні державі-агресору. Для доведення потрібні прямі зв’язки «товар-гроші-контрагент»: контракти, інвойси, сертифікати походження, коносаменти, SWIFT-повідомлення, страхові поліси. Без відповідей із Швейцарії, Індії, Естонії та Німеччини (реєстри, митниця, банки, брокери) справа не зрушить. Тут необхідні MLA-запити, робота з SECO, митними та фінмоніторинговими органами партнерів.

Чому це важливо для України й ЄС. По-перше — мова про критичну сировину для низки військових застосувань. Ферохром — це броня, двигуни, артилерійські стволи, банальна нержавійка і багато ще чого. Кожен тоннаж, що приносить прибуток рф, подовжує її ресурс війни. По-друге — санкційна довіра. Якщо реекспорт «під іншим прапором» працює, слабшає довіра до санкційної архітектури ЄС/США/Україна. Тому ця справа — тест на злагоджені дії слідства, митниць і фінмоніторингу. І справа честі — у першу чергу для українських правоохоронців.

У будь-якому випадку головне — закрити «дірки» у санкціях. Бо кожен контейнер із «російським металом під чужим прапором» — це додаткові ресурси для війни проти нас. Тому я буду дуже уважно слідкувати за ходом розслідування.

Окремо декілька слів для пана Цюри, який читає цей текст, сидячи у Швейцарії чи Німеччині. Пан Цюра намагався заткнути рота українським журналістам, залякуючи розслідувачів судовими позовами. Зокрема, мене, а також низку колег та видань: знаю про позови Цюри проти «Цензора» та голови «State Watch» Олександра Лємєнова, які писали про дії Цюри в інтересах росіян. Так ось, пан Цюра, залякати нас не вдасться, і ми продовжимо захищати свою країну не тільки від лютого ворога, але і від російських колаборантів та зрадників.

Оксана КОТОМКІНА, Конфлікти і закони