​Міф про фронтовиків у ТЦК: як державна пропаганда прикриває тилових офіцерів та «ухилянтів у погонах»

Державний наратив переконує суспільство, що в мобільних групах та керівництві ТЦК служать виключно поранені захисники та ветерани, які пройшли пекло передової. Але що відбувається, коли цим «героям» ставлять пряме запитання про їхній бойовий шлях під присягою?

У цьому матеріалі розбираються реальні свідчення керівників регіональних ТЦК на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Ви дізнаєтеся, як отримуються статуси УБД у глибокому тилу, чому одеські та волинські військкоми ховають обличчя в балаклавах від справжніх фронтовиків та на які «бойові» квартири й автомобілі BMW витрачаються державні кошти, поки реальні поранені воїни змушені збирати на протези через волонтерів. Повна правда про те, хто насправді керує примусовою мобілізацією в Україні.

Зміст відео

[00:00] — Руйнування міфу пропаганди. Автор заявляє, що твердження влади про перебування ветеранів та поранених на службі в ТЦК є маніпуляцією, яка повністю спростовується фактами з Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради.

[01:00] — Полковник Дядюра (Чернівецький обласний ТЦК). Розбір бойового шляху керівника: статус УБД отримано за перебування в Донецькому ТЦК (Маріуполь) у 2014–2018 роках. З початком повномасштабного вторгнення перевівся на захід України. Згадка про отримання допомоги від держави на житло в розмірі майже 3 млн грн.

[04:10] — Підполковник Обух (Чернівецький районний ТЦК). Свідчення офіцера, який до великої війни служив у прикордонній службі, а у 2024 році мобілізувався одразу на керівну посаду в районний ТЦК без досвіду участі в бойових діях.

[06:07] — Підполковник Рець (Житомирський обласний ТЦК). Офіцер, чий бойовий досвід у 2023 році обмежився кількома місяцями перебування в штабі Харківського напрямку на посаді начальника групи морально-психологічного забезпечення. Аналіз його декларації (квартира 90 кв. м та нове BMW сина).

[08:02] — Пропаганда проти реальності. Порівняння заяв вищого керівництва держави (зокрема, Дениса Шмигаля) про те, що ТЦК складаються з фронтовиків, із реальними фактами.

[09:05] — Ситуація в регіональних групах оповіщення.

Одеса: Розслідування побиття ветерана, яке виявило, що в одеських мобільних групах немає жодного учасника бойових дій чи людини з інвалідністю.

Тернопіль: Нагадування про скандал із працівником ТЦК Дячуком (експоліцейським), який знущався з цивільних, не маючи фронтового досвіду.

Волинь (Нововолинськ): Конфлікт, де представники ТЦК застосували газ проти справжніх ветеранів, ховаючи обличчя під балаклавами через відсутність бойового минулого.

Головна теза автора Дмитра Гнапа полягає в тому, що твердження про «ветеранів у ТЦК» є цілковитим міфом державної пропаганди, створеним для легітимізації жорстких методів мобілізації [00:00], [08:02].

На практиці керівні посади та місця в мобільних групах оповіщення часто займають особи без реального досвіду бойових дій після 2022 року — колишні поліцейські, прикордонники або тилові штабісти, які пересиджують війну в безпечних регіонах [02:43], [05:48], [09:57]. При цьому система забезпечує їх фінансовими преференціями, квартирами та майном [03:12], [07:30], тоді як справжні поранені бійці залишаються без належної державної підтримки і змушені просити допомоги у волонтерів [03:34].

Фото з відеоролика на YouTube