​Катування, м’ясні штурми та байдужість: що приховує командування ЗСУ?

Нове розслідування Дмитра Гнапа розкриває шокуючу правду про умови служби на передовій, яка різко контрастує з офіційними запевненнями командування. Попри гучні кадрові перестановки та накази Головнокомандувача ЗСУ, бійці окремих бригад продовжують місяцями виживати без води та їжі на позиціях. Ба більше, журналістські розслідування підтверджують факти фізичного насильства та катувань з боку офіцерів у тилових навчальних центрах, які нерідко завершуються трагічно. Що насправді стоїть за цими інцидентами та чому точкові реформи не здатні зупинити свавілля? - журналіст Дмитро Гнап аналізує у своєму відео.

Зміст відео

[00:00] Невиконані обіцянки в 14-й ОМБр. Хронологія скандалу з 14-ю бригадою. Два місяці тому через розголос про голод на позиціях Олександр Сирський зняв комбрига Лисецького та призначив полковника Максимова. Останній обіцяв бійцям негайно налагодити забезпечення та провести ротації.

[01:42] Нове звернення бійців із передової. Солдати мотопіхотного батальйону 14-ї бригади записали відео, де зазначають, що стоять на позиціях уже дев’ятий місяць. Вони знаходяться за 20 км від побратимів, не мають їжі, води та палива для зв'язку. Командування виділяє лише 1,5 літра води на шістьох осіб на дві доби, посилаючись на «відсутність ресурсів» та дронів для доставки.

[04:18] Офіційна реакція та системна криза. Командування бригади визнало проблеми, опублікувавши чергову стандартну заяву про те, що «ситуація на контролі». Автор наголошує: накази про ротацію кожні два місяці не працюють, а заміна прізвищ командирів не змінює ставлення до солдата.

[06:39] Катування та смерті у полку «Скеля». Огляд резонансного розслідування видання «Бабель» про 425-й окремий штурмовий полк «Скеля». Історія Олександра Семенова, який утік із підрозділу з численними травмами після того, як його били та тягнули за квадроциклом. Невдовзі після розголосу боєць помер (офіційно - від пневмонії).

[08:33] Статистика смертей та умови «концтабору». Журналісти дослідили 26 смертей бійців «Скелі», пов'язаних із насильством або нелюдськими умовами утримання у навчальних центрах. Згадується випадок, коли офіцер застрелив військового посеред міста при спробі піти в СЗЧ (самовільне залишення частини).

Дмитро Гнап доходить висновку, що корінь проблеми жахливого ставлення до військовослужбовців криється не в конкретних офіцерах, а в самій системі комплектування армії. Допоки українське військо базується на примусовій мобілізації, багато командирів сприйматимуть солдата не як професіонала, а як безкоштовний «мобілізаційний ресурс» або «витратний матеріал», який у разі втрати швидко замінять за допомогою ТЦК. На думку автора, ситуацію не змінять ні накази зверху, ні створення нових корпусів - армія має докорінно трансформуватися і перейти на суто професійну, добровільну основу, де поважають права та життя кожної людини.


Фото з відеоролика на YouTube