​Конституція на паузі: чому лопата стає надійнішим захистом житла, ніж закон


У цьому відео журналіст Дмитро Гнап аналізує прецедентний випадок у Києві, коли поліція та представники ТЦК, озброївшись ухвалою суду про обшук, вперше виламали двері у квартирі військовозобов'язаного за звинуваченням в ухиленні від мобілізації. Автор розглядає юридичну сторону цієї схеми, згадує попередні подібні випадки в інших регіонах та розповідає про нові законодавчі ініціативи, які можуть зробити таку практику масовою.

Зміст відео

Прецедент у Києві [00:00]. Автор розповідає про випадок, яким поділився адвокат Роман Сімутін. Печерський районний суд Києва вперше видав ухвалу на обшук житла у кримінальному провадженні за статтею 336 ККУ (ухилення від призову). Поліція вибила замок і затримала чоловіка.

Суть юридичної маніпуляції [02:10]. Дмитро Гнап пояснює, що правоохоронцям насправді не потрібні «речові докази» у квартирі (що передбачає процедура обшуку). Справжня мета отримання такої ухвали суду — легально виламати двері, зайти до приватного помешкання та примусово доставити («бусифікувати») саму людину.

Порівняння з минулою практикою та випадком у Харкові [02:49]. Раніше суди не давали ухвал на обшук за «статтею про ухилення». Через це поліції доводилося йти на хитрощі — наприклад, фабрикувати «липові» справи за іншими важкими статтями (як-от торгівля наркотиками у Харкові), щоб зайти у квартиру під приводом обшуку, після чого ТЦК забирали людину. Тепер Печерський суд спростив цю схему.

Майбутні зміни в законодавстві та криміналізація «розшуку» [05:39]. Наразі стаття 336 ККУ зазвичай застосовується лише після проходження ВЛК та ігнорування «бойової повістки». Проте автор зазначає, що Міністерство оборони готує зміни, які дозволять поліції відкривати кримінальні справи на будь-кого, хто має статус «у розшуку» в додатку «Резерв+». Це може розв'язати руки для проникнення в житло значно більшої кількості людей.

Випадки самоуправства без рішень суду [06:52]. Згадується інцидент у Шепетівському районі на Хмельниччині, де представник ТЦК заліз до будинку через вікно та застосував газ проти жінки, взагалі не маючи жодних судових рішень.

Автор підсумовує [
07:51], що конституційні права громадян на недоторканність житла в Україні фактично поставлені «на паузу», попри гучні заяви влади у День Конституції. На думку Дмитра Гнапа, закони та норми права в цих реаліях більше не захищають людей від незаконного вторгнення. Єдиним реальним фактором стримування для непроханих гостей на практиці стає лише готовність самих громадян фізично захищати себе та свій дім (автор іронічно згадує «пораду з лопатою» від ексміністра Кулеби).


Фото з відеоролика на YouTube



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Роман Світан в інтерв'ю з Євгенією Кутновою проаналізував логіку ударів по нафтовій інфраструктурі рф таі інші питання війни

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2026.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.