Черговий протест політичних в’язнів ленінсько-сталінського фашизму

Шановно Галино Федірівно!

Якщо Ви зарікаєтесь бути "заручником політичних баталій" та ще й іншим збираєтесь допомогти, то припиніть власне політичне прислужництво посткомуністичній владі, про що свідчить Вами підписаний документ Рішення Київради №328/9385 "Про затверджений Порядок (порядок навіть з великої літери!) відбору громадських та благодійних організацій для надання фінансової підтримки з бюджету міста Києва".

Попередні розподіли коштів відбувалися в інтересах тих "благодійників", співпраця яких з комуністичною системою відвертого бандитського насильства, "необмеженого ніякими законами" (Ленін), або і пряма участь в організаціях голодоморів, політичних убивств, поширення системи ГУЛАГу на 1/6 частину світу, депортації цілих народів жахнули цілий світ нарівні з «націонал – соціалізмом» Гітлера.

Маючи в політичному багажі ХХ компартійний з’їзд, ГКЧП та референдум про вихід зі складу «Союзу», Ви разом з колишнім працівником КГБ О.Поповим будуєте нове суспільство незалежної України шляхом вилучення із свідомості людей історичної правди на догоду комуністичним політичним параноїкам, які затялися знищити половину світу, щоб в іншій половині збудувати земний рай, та ще й кличуть цей політичний ідіотизм «науковим марксизмом – ленінізмом»!

Саме це, напевно, надає "право" сучасній Міськраді та КМДА не допускати до списку переліку громадських організацій об'єднань і товариств жертв комуністичної концтабірної системи.

Ви, напевно, забули про існування Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на (в) Україні» від 15.05.92р., інакше чим же можна пояснити подібну забудькуватість як не «заручництвом», від якого Ви так благородно відхрещуєтесь, що на Вас не діє навіть протест Київського міського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів?

Тяжкий синдром безпам’яцтва обтяжений ще й Вашим перебуванням на посаді голови Комісії Київради з питань поновлення прав реабілітованих (вул.Хрещатик,44-А, тел.235-10-95).

«Головними завданнями Комісії є вирішення питань, пов’язаних з встановленням факту розкуркулення, адміністративного виселення з відшкодуванням матеріальних збитків і виплатою грошової компенсації реабілітованим, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення до лікувальних закладів, поновлення житлових та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні».

Хіба ж Вам було б важко розпитати членів згаданої Комісії О. Сергієнка та Г. Куценка по чім ківш лиха у комуністичних «нефашистських» концтаборах та буцигарнях? Чи й вони пристали на Вашу боротьбу з «політичними баталіями»?

Шановно пані Галино, Ви не винні у прийнятті злочинного закону Верховної ради УРСР про «правонаступництво» Україною «прав» Української Радянської Соціалістично Республіки всупереч законному відновленню прав Української Народньої Республіки – жертви агресії і окупації більшовицької Москви. Але елементарна людська порядність і відчуття справедливості не повинні захаращуватись конвульсіями вчорашніх ідейних та фізичних тюремників, яким би хотілось, щоб люди забули кошмар будівництва «світлого майбуття». Воланням про коричневий фашизм не заглушити зойків жертв фашизму червоного!

Прийміть цей лист як черговий протест політичних в’язнів ленінсько-сталінського фашизму проти спроб реанімації та «відбілювання» тюремних стін, заляпаних кров’ю жертв комуністичного диктаторського режиму.

І ще: якби представники «беззаветно преданных» могли б ще й мислити, то зробили б остаточний висновок зі слів їхнього божка Маркса: Маніфест комуністів можна вмістити в одну фразу - боротьба з приватною власністю.

Як казали древні римляни - «з розумного досить».

Олесь ГРИБ, член Київського товариства політв’язнів та репресованих

15.08.13