Судові хроніки

Кальяни у зв’язку зі змінами в законодавстві з 11 липня 2022 року підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу. Надання закладами ресторанного господарства послуг, заборонених ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», з приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні ст. 16 Закону, навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області громадянку визнано винною у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 28 та частиною 5 статті 111-1 КК України «Колабораційна діяльність» та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та займатися діяльністю пов’язаною з виборчим процесом та процесом референдуму на строк 10 років, без конфіскації майна.

Служба судової охорони за грудень 2024 року відреагувала на 147 повідомлень про замінування 159 судових установ, задіявши 416 співробітників. Найбільшу кількість псевдомінуваннь зазнала Полтавська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька та Львівська області.

25 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу, подану стороною захисту на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України та продовжено підозрюваному В. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 січня 2024 року, з визначенням застави у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 204 000 гривень з покладенням на підозрюваного В., у разі внесення застави, обов’язків, передбачених статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив у силі вирок суду першої інстанції, згідно з яким колишнього заступника начальника командира військової частини, яка дислокувалася в м. Севастополі АР Крим, визнано винуватим у державній зраді та дезертирстві (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України).