​Банк відмовився повернути вклад через арешт частини коштів: апеляційний суд стягнув на користь вкладниці моральну шкоду

На Хмельниччині вкладниця банку не змогла своєчасно отримати свої заощадження та звернулася до суду за захистом порушених прав. У позові жінка просила зобов’язати банк розірвати договір банківського вкладу, а також стягнути з банку й відділу державної виконавчої служби моральну та матеріальну шкоду.


Позивачка зазначила, що уклала договір банківського вкладу строком на п’ять місяців. Після завершення цього терміну вона звернулася до банку з вимогою повернути кошти, які були необхідні для лікування, однак отримала відмову. У банку пояснили, що на її рахунок накладено арешт, не уточнивши, ким і коли це було зроблено.

Віньковецький районний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні позову. З таким рішенням позивачка не погодилася та подала апеляційну скаргу.

Як встановив апеляційний суд, у лютому 2024 року головний державний виконавець відділу ДВС наклав арешт на кошти в сумі 3268 грн, які перебували на рахунках позивачки. Через цю постанову банк відмовився повертати їй вклад.

Апеляційний суд звернув увагу: за умовами депозитного договору, якщо на вклад накладено арешт, то до його зняття клієнт не має права вимагати виплати вкладу. Проте у цьому випадку державний виконавець наклав арешт не на депозитний вклад, а лише на кошти позивачки в сумі 3268 грн, що є на її рахунках.

На думку колегії суддів Хмельницького апеляційного суду, через постанову про арешт коштів банк правомірно відмовився повернути вклад у сумі 3268 гривень, утім безпідставно не виплатив іншу частину вкладу, що перевищує цю суму.

«Крім того, навіть якщо банк вважав, що він не міг повернути вклад в зв`язку з даним арештом з технічних причин, як про це пояснювала представник банку, то вже після зняття арешту з грошових коштів позивачки 09 вересня 2024, банк (…) мав повернути депозитний вклад саме у вересні 2024 року, а не на початку лютого 2025 року, як він це зробив», – зазначив апеляційний суд.

Враховуючи, що внаслідок дій банку позивачка не змогла скористатися своїми коштами для життєво необхідних потреб, перебувала в емоційному напруженні та докладала значних зусиль для відновлення порушених прав, апеляційний суд визнав обґрунтованими її доводи про відшкодування моральної шкоди.

Натомість вимоги щодо розірвання договору апеляційний суд відхилив, оскільки вкладниця своєчасно заявила про небажання продовжувати вклад, що автоматично припинило дію договору. Підстав для стягнення матеріальної шкоди також не встановив.

За результатами розгляду суд частково задовольнив апеляційну скаргу: скасував рішення районного суду та постановив стягнути з банку на користь позивачки 3000 гривень моральної шкоди.

З текстом постанови у справі № 670/731/24 можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Хмельницький апеляційний суд

Фото court.gov.ua



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі, військовий експерт Роман Світан разом із ведучим Ігорем Гаврищаком у воєнному зведенні за 5 травня обговорили наступні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2025.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.