​Мідас. Інший погляд

Я дивуюся, чому про це ще ніхто не писав — принаймні я такого ще не зустрічав. Але хтось має це сказати вголос, і нехай це буду я.

Міндічгейт, який зараз триває, ставить перед нами цікаві питання. Наприклад, як фігурантам вдалося втекти, хоча вони вочевидь були під наглядом оперативно-технічного управління НАБУ. Або ще цікавіше: чому під час війни детективи НАБУ протягом року (!) фіксували мільярдні крадіжки, але нічого не робили, щоб це негайно зупинити?

Будь-яка людина, обізнана в реаліях української правоохоронної діяльності, чудово розуміє, що жодного бажання зупиняти все це неподобство у антикорупціонерів, швидше за все, і не було. На жаль, репутація усіх без винятку українських силових органів така, що окрім бажання «обілетити», тобто одноразово продати справу фігурантам, або «кришувати», тобто отримувати довготривалу ренту з їх незаконної діяльності — ніхто й не чекає.

І навіть якщо мотиви в якомусь окремому випадку були чесними, все одне: багаторічна репутація не залишає шансів на інше трактування їх дій.

Мені скажуть: «Але ж це НАБУ, вони не такі, вони інші». Але ж — знов-таки, репутація. Так, у 2023 році «реєстрового корупціонера» Артема Ситника (саме так, рішенням суду він був внесений до реєстру корупціонерів) на чолі НАБУ змінив Семен Кривонос. Він теж не янгол, колись був визнаний судом винним у підкупі виборців. Одесити можуть пам’ятати його у складі «грузинської команди»: за часів Саакашвілі працював в Одесі заступником очільниці одеської митниці Юлії Марушевської.

А ще серед керівників НАБУ був, наприклад, Гізо Углава, колись напряму причетний до «справи Свінарчуків». До речі, тоді «конкуруюча фірма», тобто СБУ, злила записи негласних слідчих дій через тепер вже офіційного позаштатного працівника Бігуса. Що було далі та до чого призвело, ви знаєте.

Якщо тримати ці всі обставини в полі зору, можна побачити поточні події з іншого кута. НАБУ тривалий час копало під «Міндіча і Ко», проте не заважало їх діяльності - бо навіщо? В якийсь момент це стало якимось чином відомо «клієнтам». Чи то відбувся контакт з непристойними пропозиціями та певними претензіями, чи був виток з НАБУ, або, можливо, з Держслужби фінмоніторингу, яка отримала запити про підозрілі транзакції — неважливо. До речі, небажання фінмоніторингу ділитися з НАБУ інформацією теж стає зрозумілим: ці дані насправді коштують грошей.

Далі почали діяти конкуренти. СБУ затримала Магомедрасулова, вчинила обшуки і зробила потужний залп у медіа. Далі своє слово сказала «криша» політична: законопроект 12414 мав остаточно приборкати НАБУ — яке, за корупційною логікою, забагато на себе взяло і полізло туди, куди не треба.

До речі, зауважу: окрім підозри у державній зраді, яка стала підставою для арешту, Магомедрасулова підозрюють ще й в «кришуванні обнальщиків». Але це нікому не цікаво.

Що було далі, ви знаєте — протести, закордонний тиск, скасування закону. Ситуація помінялася кардинально, проте, зауважу: Міндіч ще кілька місяців жив в Україні.

Після розголосу матеріали справи втратили будь-який корупційний потенціал. Грошей на ній вже не заробити, а ось неприємності на власні дупи — легко. Керівники НАБУ і САП чудово розуміли, що їх «клієнти» ніколи не змиряться з існуванням такого компромату, а їх «криша» сьогодні має можливість дотягнутися до них де завгодно на цій планеті.

Тому максимально публічне офіційне розголошення цього компромату, яке ми зараз спостерігаємо, було обумовлено скоріш за все не високими мотивами, інтересами України або будь-якої іншої держави, а в першу чергу інстинктом самозбереження.

Міндіч тримався до останнього і чкурнув лише за кілька годин до обшуків. Його вочевидь попередили і дали таку можливість. Не знаю, хто саме отримав подяку за цю послугу, але версій тут небагато. Саджати його нікому не потрібно, він відпрацьований матеріал, причому в усіх сенсах.

Найцікавішим для мене є те, що керівництво НАБУ та САП у своїй відкритій зарубі з керівництвом держави винесло цю ситуацію у публічну площину. Публічність та медійність — це поле, де їх супротивники мають колосальний досвід, ресурси та вагу. Це дуже сміливо — але, схоже, інших варіантів не було.

Як впораються з цією кризою їх опоненти — подивимося. Поки я припускаю, що ця ситуація, а точніше — непропорційна реакція ОП на банальну насправді ситуацію, яка була у липні, вже позбавила чинного президента будь-яких шансів на теоретичний другий термін.

DISCLAIMER

Все, що сказано вище:

— відображає виключно мою особисту думку, емоції чи ставлення,

— не містить посилань на конкретні та перевірені обставини,

— базується виключно на особистих переконаннях, життєвому досвіді та загальновідомих фактах,

— включає гіперболи, алегорії, сатиру або емоційно забарвлену лексику, а також слова з російськомовного кримінального словника.

Serhiy Dibrov, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Serhiy Dibrov