Судові хроніки

Після триразового переносу справи, суд щодо розгляду скарги адвоката відносно постанови на відкриття кримінальних справ проти хлопців, що розбили Леніну носа, бажаючи демонтажу скульптури, таки відбувся. Тридцятого жовтня 2009 року засідання Шевченківського районного суду м. Києва пройшло, і цього разу - за усіма правилами і канонами, коли і адвокат, і прокурор, і звинувачені мали можливість розказати свою точку зору на ситуацію з пошкодженням вищезгаданого монументу.

Тарифное противостояние между киевской властью и киевлянами продолжается.  В очередной  раз (как раз в день юриста – 8 октября 2009 года) заинтересованные граждане встретились в Шевченковском суде Киева, дабы послушать доводы ответчиков в лице Киевской администрации относительно подписанных Голубченко  (когда тот был и.о. Черновецкого ) тарифов.

Нині дуже модно говорити про те, що забудовники, у зв’язку із кризою, дуже потерпають, і що наразі вони вже не так агресивно (за підтримки місцевих рад) захоплюють земельні наділи або претендують на ті, по яких виникли спірні питання. Проте подібні розмови – казочки для пересічних українців, оскільки насправді жоден забудовник (особливо якщо отримав землю практично за безцінь) не відмовиться від права на її володіння. І новий скандал з земельним наділом, на якому розташовано сквер імені Стуса – тому стовідсоткове підтвердження.

Говорити про верховенство права при існуючій судовій системі - все одно, що робити спробу закинути камінця на місяць: спробувати можна, а от результату не досягнеш. Хоча, з іншого боку, не можна усіх суддів гребти під одну гребінку, оскільки в українській системі судочинства працює і багато чесних та відповідальних осіб, репутація яких страждає через прикрі випадки корумпованості деяких їхніх побратимів з професії. Та все ж, як кажуть, правди ніде діти, оскільки деякі представники в мантіях все ж не проти використати своє службове становище і заради отримання додаткових коштів на власні потреби, і аби своїм рішенням прислужитись високопосадовцям та чиновникам. І те, що ці особи використовують українське законодавство на власний розсуд, аж ніяк не призводить до розвитку демократії, і тим паче - до верховенства права.

Я розумію, що назва цієї статті спричинить у читача появу цілком логічного питання: а зв'язок який між цими словами, га? А дуже прямий зв'язок. Хоча ні, давайте змінимо "секс" на "подружні стосунки". Чи краще на "родинні стосунки"? Стоп, так цьому вже є назва. Отже, нехай стаття називається так: "Кумівство, звукозапис та правосуддя".