Ющенко: як не з’їм електорат, то – понадкушую. На зло Тимошенко

Щирий українець Ющенко вкотре показав свою українскість. Це після того, як допоміг Януковичу виграти вибори 2010 року (внісши зміни до Закону «Про вибори» у другому турі), а також – зливши Тимошенко. А що? Ця клята баба йому проходу не давала, все чогось хотіла, що могло пошкодити грошовим мішкам, які вкрай не бажають ділитись грошвою з простим людом. Він, сердешний, так старався, так старався. Навіть з Януковичем, якому перед своїм президентством обіцяв тюрми, на практиці запропонував все почати з чистого листа.

І таки почав. Здав Україну уркаганам, підставив Тимошенко, а тепер, наче не він був президентом і не він приймав останні рішення по газових контрактах, починає ідіотам противсіхам компостувати остатки сірої речовини: я об’єднаю Україну!

А то ніхто не розуміє, чому Ющенко не сидить в тюрмі, чому він ходить на побачення з Януковичем, і хто його фінансує.

Сьогодні він посилає месежд Європі, що Янукович і Тимошенко – одного поля ягоди. Та чи Європа не розуміє, що якби вони були однакові, то Портнов вже років зо два спочивав би на Байковому цвинтарі?

Але Ющенко настільки ненавидить Тимошенко, з нього так пре отрута, якої він набрався не від бджіл, а, як мінімум, від гадюк, що він навіть не усвідомлює, що якби вийшов на люди, його б не лише заплювали, а – випустили б на нього цих зміюк.

Проте, він виконує свою функцію, мета якої – вкрасти у об’єднаної опозиції, «Удару» та «Свободи» голоси, які потому можна викинути на смітник. Він не хоче, як Кравчук, увійти в історію просто президентом. Йому потрібно, щоб його згадували як гівно, що спливло і тонути не збирається.

Тож і попхався на вибори, аби вкрасти чужі голоси в надії: хоч не з’їм, то понадкушую. На зло Тимошенко.

Літа ТИХА спеціально для «Конфлікти і закони»