Свавілля влади - у віршах громадського лірика

Нині нам доводять, що в Україні не лишилось літераторів, які у своїй творчості віддавали перевагу громадянській ліриці. Насправді – все інакше. І для того, щоб у громадянській ліриці висвітлювати свою поезію, не обов’язково закінчувати літературний інститут. Так, наприклад, колись у Йосипа Бродського на радянському суді поцікавились, чому він пише вірші і чи є у нього освіта літератора, на що великий поет відповів, що завжди вважав, що для написання віршів потрібна не освіта літератора, а талант від Бога.

На щастя, і сьогодні в Україні існують поети, які висвітлюють свою громадянську позицію через призму творчості. Таким є Віктор Чорний – киянин, економіст за освітою і за покликанням поет від Бога. Як зазначає сам автор віршів, написання поезій – віддушина, реакція на свавілля влади та страждання народу.

Отже, пропонуємо вашій увазі громадянську лірику Віктора Чорного.
 

"Азаровщина"

Проходить день і нічка пролітає

Час біжить, а змін немає.

Так живемо, бо маємо надію:

"Народу краще стане, не на словах - на ділі!"

Але верхи цього не розуміють

Гребуть до себе все  і багатіють

На горі бідних - збільшують достатки,

Країна ж наша пухне від податків!

Забула влада, що народ терплячий

Прийде година й все переіначить...

Візьмемо разом вила та сокиру

І розлетиться "пустоцвіт" по всьому миру.
 
 

Вівчар!

Закрила влада очі, поглянувши на те

Як наш народ живе і що йому потрібно?

Крім того, що турбує нас усіх?

Набридло сподіватися на диво

При нашій владі скупчились - рвачі

Забрати хочуть все і так красиво

Приймаються закони по душі

А Чечетов керує так мастито!

Він стоячи, при допомозі рук

Дає команду всім, як наживати

Коли рука злетіла в гору - значить так!

Коли ганяє мух, тут кнопка - протилежна!

Дивитись стало смішно нам на це

Для чого треба нам їх обирати

Бо красти люблять більше за все

А свій народ у дурнях виставляти...

"Доля"

Така вже доля у народу

Бо він бідує і мовчить

Нам треба голови підняти

І скинуть страх з плечей своїх

Давайте гуртом добиватись

Своєї правди для синів!

Життєвий шлях нам очищати

Від паразитів, тарганів...

Воно можливо так і стане

Коли Народний депутат

Прийде до Ради без обману

І зійде з трону наш "гарант"

 

Іудея

Дарунок Бога - став обман

Зібрання поглядів і віри,

І мрію кожного із нас

"Чистеньки руки" все втопили...

Терпець урветься у людей

Покращення життя чекати

Свобода слова розійшлась

А правду, де тепер шукати?!

Казали: пенсія зросте

Азаров знав сто варіантів!?

Піднялись ціни вже на все

І де такі нам гроші взяти?
 

"Корито"
 

Казна держави є корито

Шляхи до нього перекриті

Займають чергу вірні пси

Крадуть усе і від душі

Вони забули за країну

Не пам’ятають про любов

За справедливість, чесні вчинки

Щоб краще жив увесь народ

Народ для них - "сліпа отара"

Без праці можуть розвести

В цілому схожі на "гаранта"

Але ще треба - підрости.

 

Лист-Звернення
 

Прокинутись треба, Народ український!

Від довгої сплячки себе відірви!

Бо доля народна залежить від тебе

Ти чесних народу синів обери.

За роки брехні ти став розумніший

Побачив усіх, хто в державі краде

Хай ще порадіють на гроші народні...

Настане година, Закон не мине.

Багатою буде уся Україна

Забуде народ про погане життя

Добробут і радість у кожній родині

Не допустим до Ради "прогнивше сміття".

 

Обіцянки-цяцянки, а дурному радість
 

Із сумом згадуєм майдан

Палкі обіцянки, промови

Бо кожне слово наче стяг

Вело народ до перемоги

Година змін уже прийшла

Бандити досі ще на волі

Умови гірші для життя

Обіцянки літають в полі...

Держава наша повна чарів

"Великі гроші" роблять все

Змінили тюрми на Парламент

Недоторканість в цьому є

Доля народу їх не вабить

Одна в них думка, про себе...

Прибрати те, що залишилось

Багатшим стати над усе.

 

Рідне слово
 

Наша мова- українська

Завдяки такій красі

Утворила Україну

З містом Київ на Дніпрі

Красуня Лавра золотіє

На схилах старого Дніпра

Держава наче молодіє

Куди не глянь, кругом краса!

Сказати тихо, заспівати

Про все, про все, що бачу я

І ніжно матінку обняти:

"Рідне слово, ти любов моя!"

 

Сон
 

Покарання на порозі...

Влада бачить страту в снах

Бо народ дійшов до "ручки"

І вмирає на очах...

Що ще можна в нього взяти?

Може, шкіру та кістки?

Це залишилось останнє

Обідрали, як могли...

Панування закінчиться

Голос в "Зверненні" тремтить

"Реконструкція системи

Конституцію - змінить"

Ці слова не для народу

Тільки думка про себе

Що украв, віддай державі

Менший вирок для тебе!

 

Сьогодення
 

Найвищий бізнес вже при владі

До неї важко дотягтись

З'єднались гроші із-за законом

Без цього їм не обійтись

Робити можна, що захочеш

Обмежень в цьому тут нема

Бо "більшість" є покрівля в Раді

Це коаліція така!!!

А що народ? Народ безсилий

Його гарненько обійшли

Сказати правду, обдурили

В цілому всіх нас розвели...

 

"Театр"
 

Верховна Рада, мов - "театр"

Один з найкращих в світі

Спектаклі слухаєм щодня

Приємно й подивитись...

Частенько чуєм балачки:

"Все робим - для народу!"

У когось повні гаманці

Ми ж перейшли на воду...

Наш диригент на висоті

Все в нього під контролем

Хто скаже правду від душі

Тому судилось горе...

І знову пісня про народ:

"Азаров так конючить"

Життєвий рівень підросте"

В легендах так і буде...

Брехливі байки про життя

У нас - усе прекрасно!

А смертність більшою стає:

Вмираєм передчасно.

 

“Укростан”
 

В державі нашій, наче в казці,

Куди не глянь – всюди дива,

Вже Конституцію змінили,

В одні руки всі права!

Разом рвалися в Європу,

Це мрія кожного була.

А повернулися у …

Бо демократії нема.

Куди спішить наша країна?

Прийшов до влади сильний “клан”

Замінять назву “Україна”,

Затвердять в Раді - “Укростан”!