Руслан Секела: 18 травня опозиція не використала свого шансу на перемогу

Феномен українського спротиву, котрий всі ми знаємо під назвою Помаранчевої революції, мав усі шанси повторитись під час акції «Вставай, Україно!». Тож, чи були шанси переступити через зневіру та скерувати енергію громади у революційному руслі, ми запитали одного із організаторів наметового містечка на Софійській площі у Києві, голову Всеукраїнського комітету «НАСТУП,  Руслана Секелу.

- Пане Секело, чи могла ідея зі встановленням наметового містечка на Софійській площі змінити хід подій?

- Знаєте, сьогодні люди втомлені і владою, і опозицією. Ми більше не живемо у час мови знамен та гасел: вони не працюють та малоефективні. Соціальний портрет невдоволеного українця сьогодні, здебільшого, виключає політичну приналежність. Тому ідея наметового містечка була орієнтована на переведення акції у формат безстрокової, для того, щоб всі люди, котрі бажають висловити свій протест, вільно могли взяти участь у боротьбі за свої права без приналежності до політичних сил. Так, в день акції до нас приєдналися одеські підприємці з ринку «Привоз», а через два дні долучилися б підприємці і з інших ринків Одеси та Луцька. Велись переговори з чорнобильськими організаціями та іншими представниками соціальних груп. Порядок денний протесту сьогодні повинен диктувати саме народ України, а не бездумно підпорядковуватися партійному активу. Крім того, одноденні акції не здатні консолідувати громадян та народити новий виток протесту.

Навіть коротке існування наметового містечка засвідчило, що люди готові об’єднуватися та боротись за свої права. На жаль, з тисяч людей, котрі прибули на акцію, лише одиниці підтримали нашу ідею, а це засвідчує певну заангажованість учасників акції «Україно, вставай!», значну відсутність на ній свідомого люду, який приїхав боротись за своє майбутнє. Такі акції, навпаки, охолоджують протестні настрої у суспільстві, бо вони позбавлені ідеологічного начала та не дають жодних результатів. З іншого боку – швидкісна руйнація наметів «Беркутом» засвідчила, що ми були на правильному шляху. Діючий режим боїться саме таких проявів непокори, бо також розуміє ступінь потенційної загрози для свого існування. Влада сьогодні боїться не опозиції та її прихильників – вона боїться звичайних, простих людей, котрі здатні згуртуватись та запалити вогонь нової революції.

- Чи вважаєте Ви акцію «Вставай, Україно!» вдалою і чим сьогодні вона є для пересічного українця?

Гадаю, що акція  стала свого роду грою в перетягування канату, де у виграші залишиться той, чия кількість гравців більша. Іншими словами, ми побачили, що суперники керувались єдиною метою – зібрати якнайбільше людей. Кількісна перевага та красива картинка на екрані телевізора – це єдине, що їх цікавило. Особисто для мене акції суперників не несли жодного смислового навантаження, я усвідомлюю, що попереду президентська кампанія 2015, тому, на мій погляд, ці акції  – це, швидше, одні з перших піар-кампаній майбутніх президентських виборів, аніж справжні мітинги. Опозиція фактично відмовилась від боротьби з режимом, перейшовши у формат виборчої кампанії 2015 року, а нас, простих громадян, ніхто й не запитав, чи готові ми чекати ще два роки і ми ж не отримали конструктивної відповіді від опозиції стосовно того, що робити бізнесменам, в яких забирають бізнес, і як прожити звичайним людям на тисячу гривень в місяць. Нам просто сказали чекати ще два роки…

- Існують думки, що опозиція здала вибори мера міста Києва та депутатів Київради. Ви з цим погоджуєтесь?

Під час мітингу я розмовляв з киянами. Знаєте, люди не до кінця усвідомлюють, що відбувається. Я переконаний, що якщо б такий мітинг відбувався під час пленарного засідання Верховної Ради України і навколо було б стільки ж мітингувальників, за умови стовідсоткової присутності у Раді депутатів від опозиції, - ми б отримали позитивне голосування про вибори мера Києва та депутатів Київради. Однак опозиція не використала свого шансу на перемогу, що засвідчує або про нездатність боротись та досягти своєї мети навіть при позитивних умовах, або ж вони цинічно здали вибори в Києві.

- Як Ви оцінюєте використання антифашистської тематики під час мітингу прихильників Партії регіонів?

Знаєте, максимальному поширенню символу "фашизм" сприяє саме риторика політиків. Наприклад, в рамках висвітлення президентських виборів у Франції теж використовували цю маніпулятивну технологію. Пригадуєте, як противники обрання Саркозі скандували різні гасла, навіть спалили опудало новоспеченого президента. Всюди говорили: "Сарко - фашист, народ отримає твою шкуру!" Або згадайте, як президент Венесуели Уго Чавес порівняв Християнсько-демократичний союз Німеччини з силами, що підтримували Гітлера. Чавес тоді сказав про Меркель: "Вона з німецьких правих, тих, які підтримували Гітлера, підтримували фашизм, і це - сьогоднішній канцлер Німеччини".

Іншими словами, Україна сьогодні не самотня у процесі відродження фашизму в новому "м'якому" обличчі. Позиціонування в форматі "фашист" стає невід'ємною частиною виборчих кампаній, особливо президентських. Яскравий доказ цьому - президентські виборів в США 2008 року. Тоді виборчий штаб Джона Маккейна висловив протест проти агітації поп-зірки Мадонни. У ході світового туру під назвою Sticky and Sweet, Мадонна під час виконання пісні Get Stupid позиціонувала Маккейна в одному ряду з Гітлером і Робертом Мугабе. У рамках відеоряду фото колишнього ймовірного президента США з'явилося поруч з фотографіями фюрера і диктатора Зімбабве, а також картинами руйнувань і наслідків глобального потепління.

Щодо застосування «регіоналами» цієї маніпулятивної теми, то, гадаю, влада повністю провалила ідею антифашистського мітингу-провокації.  Виникає навіть враження, що організатори мітингу навмисне підставлють Януковича.

Тому, на мою думку, звернення влади до фашистської тематики ще раз підтверджує лише те, що в країні вже розпочато підготовку до президентської кампанії 2015 року.