Третій Майдан наступає Порошенку на п’яти

Той, хто постійно користується тим же Фейсбуком, вже неодноразово бачив, як на сторінках свідомих українців дедалі частіш з’являються аватарки з текстом, що є чітким сигналом до влади: «Під час війни владу не критикують, - сказала влада. - Під час війни зрадників - вішають, - відповів народ».

На загальному фоні наростаючого шквалу всенародного невдоволення нещодавня палка промова гаранта української демократії про те, що «у Багдаді все, майже, спокійно», ситуація на Сході ось-ось і контролюватиметься, попереду прозорі та чистоплотні вибори до ВР, а карколомна програма реформ «Стратегія-2020», яка майже за шість років дозволить Україні подати заявку на придбання членства в Євросоюзі, має доволі ілюзорний вигляд.

Шкода, але наш поважний президент чомусь забув поділитись з журналістами першими суттєвими кроками, зробленими новою владою у напрямку проведення довгоочікуваної люстрації, повернення Україні коштів, вкрадених папєрєдніками, покарання винних у лютневій кривавій бійні на Майдані, притягнення до відповідальності сепаратистів разом із продажними генералами, які свідомо, неодноразово та абсолютно безкарно кидали напризволяще неозброєне військо в зоні АТО.

Політтехнологам Порошенка, на чолі із профі з окозамилювання паном Ложкіним, загалом вдалося досягти поставленої мети, адже інформація про першу широку прес-конференцію, проведену з дня інавгурації, підхоплена підгодованими ЗМІ, жваво поширилась в ефірі. Але впевненості у тому, що вона надовго, або бодай до кінця передвиборчої гонки та почесної «коронації» новообраних найманців народу, заглушить народний гнів – немає.

Не даремно ж народ від погроз, перекривання головної вулиці столиці та паління шин перейшов до суттєвих дій та розпочав  власну люстрацію, засовуючи до сміттєвих баків відвертих крадіїв та корупціонерів, до числа яких можна віднести й тих, хто сховався за ширмою закритих списків кандидатів у депутати ВР пропрезидентської партії «Солідарність» та її мінімізованого клону «УДАРу».

Так, прозрілому народу, свідомість якого очистили два попередніх Майдани, вже зрозуміло, що швидкоплинних чудес на світі не буває та за півроку провести чудотворні зміни в наскрізь бюрократичній та корумпованій державі не можливо. Тим більше, практично не реально одним махом обрубати зашкарублий хвіст клановості та сімейності можновладців. Проте від влади чекають дій, пов’язаних з розв’язанням кризи на Сході України, припиненням розкрадання бюджету та грошей на АТО, зрадами та непрофесіоналізмом полководців, які ведуть українців на неминучу смерть!

Сьогодні народ України цілком усвідомлює, що побиття шибок у приміщенні Міноборони заради досягнення справедливості – дія замала і неефективна. І народ готовий повстати знову, і цей факт не спростовує навіть Порошенко, який, під час все тієї ж прес-конференції, відповідаючи на запитання журналістів, підтвердив, що Третій Майдан він не виключає, але сподівається на його позитивний зміст…

Крім того, ми чітко усвідомлюємо, що Україна знаходиться не у геополітичному вакуумі і що в країні відбувається війна. І тому рішення, які приймає Влада, слід реалізовувати швидко та безпомилково, бо на фронті час рахують не днями, а годинами. Міжнародні перемовини, від яких безпосередньо залежить доля України, також вимагають оперативного реагування керівництва держави. Тому логічно спрогнозувати, що нове антиурядове повстання спричинить дестабілізацію державної машини, що в свою чергу відгукнеться вибухом на фронті.

Але, якщо Порошенко вважає, що він та його група підтримки у новій ВР, що сформована з розформованих «бригад» корупціонерів, які свого часу отримували карт-бланш від Кучми, януковича, Ющенка та Черновецького, зможе і надалі розкрадати  та ґвалтувати багатостраждальну Україну, він жорстко помиляється. І якщо очікуваних від гаранта конституції дій не відбудеться ще до жовтня,  то українці, доведені до відчаю, ініціюють Третій Майдан.


А я, зі своєю командою польової кухні «Євроборщ на Майдані», що від початку і до кінця, не зважаючи на холод, зимові застуди, полум’я підпаленого Будинку профспілок та кулі, відстояв свою нелегку, але вкрай необхідну для повстанців вахту, готовий взяти у ньому участь. Адже мої хлопці, можливо, не занадто освічені, проте вони - відчайдушно патріотичні українці, які від щирого серця люблять свою країну та бажають їй процвітання та європейського майбутнього. Вони бажають свободи і незалежності для своїх дітей та онуків. Вони вірять мені, як людині, здатній віддати останнє задля благополуччя ближнього, а я довіряю їм, оскільки разом ми пережили не лише зиму, ми пережили революцію!

А також у мої сили вірять тисячі наших побратимів, які продовж періоду протистояння на Майдані годувалися нашим бойовим євроборщем, і я в жодному разі не маю права їх зрадити. Героям Слава!

Костянтин Клімашенко,
голова ГО «Київський культурний трибунал»,
керівник польовою кухні №0004 «Євроборщ на Майдані»