Сьогодні в Україні існують реальні загрози останніх днів незалежності, цілісності та державності

Безхребетність та бездіяльність інституцій президентства, уряду, парламенту та виконавчої влади на місцях – помножена на відверту антиукраїнську позицію значної (якщо не більшої) частини вищезгаданих – призводить не лише до відсутності прогресу, реформації, економічного розвитку і розквіту держави та народу, але й до повного краху та знищення Проекту «Держава Україна» взагалі.

Прийняття антидержавних законів та рішень, тотальна корупція, кримінальне зрощення законодавчої, виконавчої і судової гілок влади; безпосередня участь у державній зраді та кримінальних схемах силових структур – наявність вищезгаданого, як і пропонований шлях протидії внутрішньому та зовнішньому ворогові патріотами – сьогодні розглянемо на прикладі міста Маріуполь - Східного форт-посту України.

Розхитування маріупольського «човна»

2014 рік. Майдан. Саме Добровольча ініціатива громадян, що взяла на себе відповідальність за відсторонення від влади олігархічно-злочинного режиму, змогла ініціювати та розпочати дієве очищення владних інституцій від ворожих Державі та народу елементів. Але розпорошеність, не згуртованість, відсутність чіткої ідеї та інструментів демократичного Державотворення не дозволила патріотам у повній мірі прийняти управління Україною та вести її до розквіту, спираючись на досвід розвинутих держав світу. Заміни проходили частково, неадекватно та нав’язано тими ж олігархами.

Втеча Януковича. Агресія путінської Росії. Окупація Криму, Донецька, Луганська.

У Маріуполі продовжується розхитування ситуації проросійськими силами. Антиукраїнська режисура реалізується в місті за сценарієм Ахметова за допомогою основних фігурантів – уповноважених ним осіб: Бойченка, Цкітішвілі, Зінченка (керівники «Метінвесту» Ахметова), Федая та Дейніса (керівники «Регіонів» та комуністів). Підтримують їх переважна більшість керівного та рядового складу місцевих силових структур – СБУ, МВС (в тому числі – внутрішні війська), прокуратура. Тимчасове керівництво Держави та парламент у захисті територіальної цілісності України та протидії терористам діє мляво, інертно та нерішуче. Протистоять ворогам лише невелика кількість патріотів-Майданівців з Києва, що об’єднуються з такою ж незначною кількістю місцевих патріотів, та розгублені й здеморалізовані структури Національної Гвардії та Збройних Сил.

Ініційовані та проведені керівниками «Метінвесту» антиукраїнські мітинги, основу яких складають робітники того ж «Метінвесту», направляються на захоплення бандугрупуваннями життєво необхідних об’єктів – міськвиконкому, прокуратури, військової частини, інших. Організований очільником комуністів Дейнісом мітинг 9 травня скеровується тими ж «господарями» на захоплення УВД Маріуполя та викрадення нач. міліції Андрущука. У міськвиконкомі поселяються бандити під керівництвом Чечена. У місті проводиться «референдум» про приєднання до ДНР. Ініціатор та реалізатор проведення ДНРівського «референдуму» - той же Зінченко та «Метінвест». Ними ж ініціюється й виведення з Маріуполя українських військ. Грабуються банки, магазини, викрадаються та катуються підприємці й проукраїнські патріоти. Маріуполь занурюється в хаос.

З ризиком для життя

З ризиком для життя патріоти-добровольці організовують українські мітинги, закликаючи та організовуючи містян на боротьбу. Створюють громадське формування «Маріупольська Дружина», яке очолює Вікторія Прідущенко. Охороняють та забезпечують необхідним українські блокпости. Провадять розвідку сил, озброєння, устаткування та мінування підходів ДНРівців, захопивших міськвиконком та інші життєво важливі об’єкти Маріуполя. Вивчені та опрацьовані розвіддані В. Прідущенко передає тодішньому командуючому Сектором «М» - генералу Нацгвардії Клімчуку, гарантуючи їх достовірність власним життям – під розпис.

13 червня 2014 року генерал Клімчук силами Добровольчого батальйону «Азов», інших добровольців-патріотів та Національної Гвардії України звільняє місто Маріуполь від бандитів-ДНРівців. Патріоти «Маріупольської Дружини» беруть активну участь у захисті Маріуполя: власноруч створювали (і створюємо) розвідувальні БПЛА силами власного КБ; займалися (і займаємося) збором розвідданих на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, та передавали їх до керівництва НГУ та ВСУ сектору «М», боролися (і боремося) з сепаратизмом, корупцією, мародерством, пияцтвом з боку військовослужбовців (так зв. «аватарами») та іншими злочинами, вели (і ведемо) активну пропаганду України та її цінностей ; вивозили своїм транспортом бійців ЗСУ з оточення під Іловайськом та Саур-Могили; вивозили наших бійців з ворожої території; передавали харчову та гуманітарну допомогу полоненим у Донецьк та Донецьку область; надавали харчову та гуманітарну допомогу добровольчим загонам, частинам НГУ та ЗСУ, що розміщувалися у м. Маріуполь та по Донецькій області. За всі вищезазначені дії наш командир – В.В. Прідущенко була нагороджена особисто Президентом Орденом Княгині Ольги третього ступеня.

На початку 2015 року за ініціативою Прідущенко В.В., підтриманою командуючим НГУ Баланом, була створена Спеціальна рота ППС СПБ в/ч 3057 «Маріупольська Дружина», куди, відкликнувшись на заклик Президента України «Про мобілізацію та захист України», перейшла значна частина патріотів-добровольців ГФ «Маріупольська Дружина». Командуючим в/ч 3057 є полковник Крячко О.С. За основу діяльності роти був взятий статут ППС, але на майбутнє планувалося використовувати роту як універсально-експерементальний прототип формування НГУ, який би крім патрулювання вміщував би в собі здатність вести зовнішню та внутрішню (оперативну) розвідку, виявлення та затримання терористично-сепаратиських угрупувань та одиниць, виявляти та припиняти корупційну, контрабандну, контрафактну та іншу злочинну діяльність, координуючи її з МВС. Таким чином, крім службових відносин з комполку полковником Крячко О.І., з’явилися службові відносини з генерал-майором Аброськіним В.В.

Протягом багатьох місяців, ведучи активну зовнішню розвідку та збір внутрішньої (оперативної) інформації, тримаючи тісний зв'язок з місцевими патріотами, що знаходяться за межами м. Маріуполь (у т.ч. на тимчасово непідконтрольній Україні території), ГФ «Маріупольська Дружина» володіла (і володіє) достатнім архівом щодо розташування, прибуття-вибуття та пересуванням по Маріуполю та за його межами сепаратистів, контрабанди, зброї, контрафактної продукції та інших протизаконних дій.

Частина (за специфікацією) передавалася до СБУ, НГУ, ВСУ. Частина (за специфікацією) – керівникам місцевих відділів МВСУ за дорученням генерал-майора Аброськіна В.В. та йому особисто.

Боротьба із злочинність унеможливлюється

З усього об’єму працівниками МВСУ було реалізовано близько 2-3 відсотки наданої нами генералу Аброськіну інформації. 97% до опрацювання ним використано не було. Більше того: боротьба нашої роти зі злочинністю почала унеможливлюватися як збоку генерала Аброськіна, так і з боку командира в/ч 3057 полковника Крячка.

Окремі епізоди:

1) На початку червня цього (2015) року мною у складі автопатруля в/ч 3057 була спроба затримання бензовозу з контрабандним бензином (з Росії, через Луганську область, з незаконним переміщенням через блокпости) – при реалізації у місті контрабандного палива. Щодня у м. Маріуполь реалізовувалось контрабандного палива з цього бензовозу від 60 000 до 100 тисяч грн., всього таких бензовозів щоденно було шість. Бензовоз «кришувався» міліцією Аброськіна (окремими бійцями з «Дніпро-1»), і коли ми його затримували – спочатку до нас прибули бійці «Дніпра-1» і в категоричній формі вимагали відпустити бензовоз. Ми відмовилися. Про затримання було повідомлено генерал-майора Аброськіна особисто мною по телефону. Після цього дані бійці вимагали в нас скласти зброю. Ми відмовилися. Після цього на місце прибув наш комполка в/ч 3057 та наказав припинити затримання і в категоричній формі наказав повертатися до частини, бо ми начебто перешкоджаємо якійсь спецоперації. Наказ було виконано.

Через деякий час, з’ясувавши, що ніякої спецоперації там немає, а просто незаконно реалізується контрабандний бензин, ми повторно затримали той бензовоз (06.06. 2015 р.) Спочатку я намагався затримати його сам – до приїзду патруля. Були викликані працівники міліції, мною про чергове затримання контрабанди я знову повідомив «102» та особисто генерал-майора Аброськіна В.В. Бійці «Дніпра-1» намагалися мене викрасти і вивезти, наставивши на мене автомати, і закопати в лісі. Протримати оборону допомогла граната (макет) Ф-1. Приїхали працівники міліції, бензовоз було передано їм, а я поїхав заступати на автопатруль. У мою відсутність працівниками міліції бензовоз було відпущено, працівники міліції з місця затримання бензовозу зникли, нічого не оформивши. Після цього, виїхавши на маршрут автопатруля, ми знову (втрете!) затримали на маршруті цей же бензовоз. Знову нам загрожували бійці «Дніпра-1», знову були викликані працівники міліції та кореспонденти – бензовоз було передано працівникам міліції. Станом на сьогоднішній день згідно даних нашої оперативної розвідки водій бензовозу був лише притягнений до адмінвідповідальності за порушення правил торгівлі (!). Жодного кримінального провадження, встановлення особи власника цього та інших бензовозів, шляхів перетину Державного кордону та пошук спільників привезення контрабанди – проведено не було. Тоді я отримав першу догану від нашого комполка полковника Крячка О.І. і попередження, що мене викинуть з Нацгвардії, якщо я буду пхати носа куди не слід. Тоді вперше виникло припущення про злочинну організовану спільну діяльність генерал-майора Аброськіна та полковника Крячка О.І. Припущення підтверджувалося відсутністю кримінально-документованого провадження вищезгаданих фактів з боку структур МВС під керівництвом генерал-майора Аброськіна – з однієї сторони, та знищення всієї супровідної патрульної документації (т.зв. «бортових журналів» та Рапортів) підлеглим комполка 3057 полковника Крячка О.І. – полковником Загребою.

2) Протягом 2-х місяців ми намагалися припинити діяльність нелегальних точок продажу контрабандної та контрафактної продукції, алкогольної та тютюнової (так зв. «розливайок»), викликаючи на місця для фіксування злочину оперативні групи МВСУ. Та власники цих точок відбувалися лише легким переляком та адмінштрафами – проти жодної з точок не було відкрите кримінальне провадження, не були встановленні та припинені шляхи та способи контрабандної доставки алкотютюнових товарів; не було викрито та припинено злочинну діяльність невідомих груп контрабандистів та злочинні схеми мільйонних оборудок. Більше того – були спроби прямої протидії нашому автопатрулю окремими керівниками та працівниками міліції (начальника Жовтневого РВ УМВС м. Маріуполя та його підлеглої – фамілії не пам’ятаю), які вимагали припинити фіксування наявного правопорушення в одній з «наливайок» м. Маріуполя. Також – після останнього проведення затримання автопатрулем чергової «наливайки» у м. Маріуполь (поблизу плавального басейну «Нептун»), де у підозрі в кришуванні нами був затриманий нетверезий працівник СБУ – з боку комполка в/ч 3057 полковника Крячка О.І. до всіх учасників патруля стали надходити постійні погрози про те, що нам будуть підкинуті його підлеглими кому наркотики, кому зброя, кому мічені гроші – і половину нашої роти посадять, а половину виженуть. У РВ УМВС генерал-майора Аброськіна В.В. кримінальні справи не відкривалися, патрульно-супровідна документація знищувалася підлеглими командира полку 3057 полковника Крячка О.І.

3) Також нами були затримані працівники міліції спецпідрозділу «Туман», що знущалися в п’яному вигляді над цивільним населенням. Після цього пресинг на нашу роту з боку полковника Крячка збільшився, а наших бійців було викинуто за межі міста Маріуполь на охорону приватних об’єктів Ахметова (електропідстанція Кременівка), де хлопців тримали безвиїзно по 35-45 діб, патрулювання містом та захист жителів було практично зірвано. У РВ УМВС генерал-майора Аброськіна В.В. кримінальні справи не відкривалися, патрульно-супровідна документація знищувалася підлеглими командира полку 3057 полковника Крячка О.І.

4) Зрадою України та Народу також є пряма участь працівників міліції під керуванням генерал-майора Аброськіна та його особисто у фальсифікації та зриву виборчого процесу у місті Маріуполь цього року, а саме: на початку роботи комісії головну (міську) комісію не пускали до місця роботи – ДК «Металург» - працівники охорони Ахметова. Викликані працівники міліції відмовилися забезпечити законні вимоги працівників виборчої комісії у доступу їх до робочого місця, мотивуючи тим, що це не їхня робота. Робота комісії була зірвана, члени комісії – звільнені.

5) При друці бюлетенів та кліше виборча комісія втратила законне право з контролю за виготовленням, розміщенням та кількістю виготовлених кліше і бюлетенів на вибори внаслідок того, що генерал Аброськін своїм особистим наказом поставив кордон міліції перед самою типографією Ахметова і протягом 3-х годин не пропускав членів контрольно-виборчої комісії до друкарні. В той же час з інших воріт друкарні Ахметова вивозили неконтрольовано виготовлену продукцію. Коли члени контрольно-виборчої комісії все ж змогли (через три години) потрапити на територію типографії, то знайшли там розірвані (порожні) пачки з-під безконтрольно виготовлених та вже вивезених бюлетенів та залишки фальшивих бюлетенів у кількості 22 штуки, у поспіху залишених злочинцями. На місце були негайно викликані працівники міліції, які відмовилися оформляти документально огляд місця злочину, вилучати порожні пачки та фальшиві бюлетені і відкривати кримінальне провадження.

6) Коли голова виборчої комісії Юріна викрала з комісії печатку, а її секретар Краснопьорова викрала оригінали документів – працівники РВ УМВС України у Іллічівському районі Маріуполя відмовилися прийняти та зареєструвати заяву про здійснений злочин і відкривати кримінальне провадження.

7) За допомогою викраденої печатки та документації голова виборчої комісії Юріна, підробивши рішення колегіального органу у вигляді «постанови», самовільно склала договір з приватною фірмою народного депутата Білого про фальшиву закупівлю канцтоварів за рахунок Державного бюджету на виборчі дільниці м. Маріуполя на суму до 300 тисяч грн. Кримінального провадження відкрито не було.

8) За час виборчого процесу його учасниками було подано до РВ УМВС м. Маріуполя більш ніж 177 заяв про здійснення кримінальних правопорушень – та жодна з них не була розслідувана, а більшість цих заяв працівники міліції просто відмовляються реєструвати.

9) Генерал-майором Аброськіним не припиняються розкрадання природних ресурсів (газу) та бюджетних коштів на мільйони гривень. Неодноразово нами до генерал-майора Аброськіна передавалися наступні злодійські схеми: керівництво «Міськгазу» щороку подає до Києва штучно завищену заявку-ліміт на отримання зрідженого газу для населення по пільгових цінах, збільшуючи кількість користувачів (до 50% понад потреби) за рахунок неіснуючих абонентів. Після цього різниця у кількості газу, яка йде громадянам, реалізується через приватну структуру «Моргаз» на приватних же заправках у м. Маріуполі Донецької та м. Бердянськ Запорізької областей. Працівниками ВБЕЗ м. Маріуполя регулярно провадяться «перевірки» «Міськгазу», які закінчуються вилученням документів та отриманням хабара у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. та продовженням дії злодійсько-корупційної схеми, яка приносить злочинцям мільйонні прибутки.

10) Також генерал-майором Аброськіним відбувається кришування підприємця (гр. Кадуха), що на місці житлових будинків таємно збудував та нелегально використовує хлібопекарне виробництво. До місця розташування підпільних цехів з виготовлення хліба незаконно підведені та безобліково використовуються природні та енергетичні ресурси України (газ, світло, вода). Десятки незаконно розміщених торгівельних точок з реалізації несертифікованої контрафактної хлібопродукції розташовані по всьому Маріуполю. До даної злочинної діяльності залучено сотні працівників та десятки одиниць транспорту. Соціальні, трудові, пенсійні фонди та Державний і місцеві бюджети не отримують мільйони грн. платежів. Злочинці отримують мільйонні прибутки.

11) Нами генерал-майору Аброськіну неодноразово надавалися злочинні схеми підпільних «сіток», що складаються з мереж реалізації контрабандної та контрафактної паливної, алкогольно-тютюнової та наркотичної продукції; валюто обмінних; гральних закладів; ломбардів та інших профілів підпільної злочинної діяльності. «Власники» даних «сіток» (озвучені нами Аброськіну В.В.) знаходяться у Криму та Росії, здійснюють контроль за «діяльністю» дійсних схем за допомогою підставних осіб (озвучені нами Аброськіну В.В.), та регулярно отримують мільйонні прибутки, що переправляються кур’єрами до власників у Росію, Крим та так зване ДНР. Жодна діяльність, спрямована на припинення дійсних схем, генерал-майором Аброськіним В.В. не ведеться.

12) Станом на сьогоднішній день Ахметовим планується та здійснюється рейдерське захоплення Маріупольського Торгового Порту – за допомогою штучного банкрутування. У разі вдалої реалізації Ахметовим цього плану, крім: знищення підприємства; скорочення робочих місць; викидання на вулицю робітників; неконтрольованого та безоблікового пересування контрабандних вантажів морським шляхом – це дасть йому можливість безпечного завезення у м. Маріуполь зброї, техніки та живої сили сепаратистів так званої ДНР-ЛНР. Жодної протидії цьому злочину з боку генерал-майора Аброськіна В.В. не здійснюється.

13) Нами до відома генерал-майора Аброськіна В.В. неодноразово доводилися факти злочинної діяльності та співпраці з так зв. ДНР, спрямованої на знищення Держави Україна у Маріуполі та Донецькій області: ініціаторів сепаратистського «референдуму» очільників заводів Ахметова у м. Маріуполі – Зінченка, Цкітішвілі – на підприємствах яких досі ведеться активна антиукраїнська пропаганда та проводяться регулярні вишколи бойовиків ДНР; підписантів «Меморандуму про вигнання Українських військ і співпрацю з ДНР» - очільника типографії Ахметова «ПріазовскійРабочій» - Токарського, ректорів інститутів – Волошина і Балабанова; ініціаторів та учасників захоплення сепаратистами ДНР приміщення міської Ради м. Маріуполь – секретаря міської ради, сепаратиста (очільника партії регіонів у Маріуполі) Федая та його помічника – (голови комуністичної партії у Маріуполі) – депутата міської Ради Дейніса, які також брали участь у підпалі приміщення міської Ради. Жодної протидії зазначеному та затриманню злочинців з боку генерал-майора Аброськіна В.В. зроблено не було. Більш того: за часів захоплення Маріуполя ДНР бойовики «Метінвесту» під виглядом Добровільних Народних Дружин спільно з бойовиками ДНР грабували банки та підприємства Маріуполя; відбирали в жителів Маріуполя гроші, машини та майно; викрадали з метою викупу громадян Маріуполя. Після звільнення Маріуполя – на противагу нашому патріотичному ГФ «Маріупольська Дружина» - бойовики «Метінвесту», Цкітішвілі, Зінченка під керівництвом очільника партії регіонів – сепаратиста Федая – створили так звану «Муніціпальну Дружину», тисячі членів якої готувалися стати працівниками Муніціпальної Міліції – місцевої «Армії» Ахметова. Натомість генерал-майор Аброськін – за домовленістю з «Метінвестом» - на основі студентів проросійських ректорів-сепаратистів Волошина і Балабанова та бойовиків «Метінвесту» «створив» Національну Поліцію у м. Маріуполі. Бандити отримали зброю та можливість стріляти у спину.

14) Генерал-майором Аброськіним спільно з комполка в/ч 3057 полковником Крячком О.І. здійснюється спроба приховати вбивство солдата-срочника солдатом-контрактником, який знаходився під впливом алкоголю та наркотиків, на КПП в/ч 3057 7 жовтня цього року. Вищезгадані керівники МВС та НГУ намагаються видати вбивство солдата-срочника під його власний самостріл з необережності.

15) Генерал-майором Аброськіним спільно з комполка в/ч 3057 полковником Крячком О.І. здійснюється спроба приховати розбій та пограбування фермерського господарства чотирма військовослужбовцями в/ч 3057 в ніч на 18 листопада цього року, які вбили з автоматів 8 свиней, вивезли їх та пограбували господарство і робітників. Дійсний розбій, вчинений військовослужбовцями, вищезгадані керівники МВС та НГУ намагаються видати за цивільну протиправну діяльність звичайних громадян – не військовослужбовців.

Ознаки організованого злочинного угруповування

В наслідок вищенаведеної протиправної та злочинної діяльності окремих керівників МВС та НГУ значна частина працівників міліції та військовослужбовців в/ч 3057 постійно вживають алкоголь, позбавлені мотивації по службі згідно присязі, обороні м. Маріуполь та виконанню своїх службових обов’язків, є здеморалізованими. Окрема їх частина також є носіями антиукраїнських, сепаратистських та зрадницьких мотивацій. Всі вище наведені факти підтверджені наданими нами вашим співробітникам матеріалами у друкованому, фото та відео форматі. Вважаємо, що дії вище зазначених окремих керівників МВС та НГУ, а саме – генерал-майора Аброськіна В.В. та комполку в/ч 3057 полковника Крячка О.І. містять всі ознаки організованого злочинного угруповування, підривають обороноздатність м. Маріуполя, загрожують територіальній цілісності України та підпадають під трактування статті 111 КК України «Про Державну зраду». У зв’язку з чим вимагаємо відкриття кримінального провадження по всіх вище наголошених фактах злочинної діяльності з боку Аброськіна В.В. та Крячка О.І. та притягненні їх до кримінальної відповідальності.

Станом на сьогоднішній день я та В.В. Прідущенко звільнені від служби у в/ч 3057 НГУ у м. Маріуполь та позбавлені права захищати Маріуполь та Україну у лавах НГУ, на усіх побратимів з нашої роти чиниться тиск і ведеться переслідування з метою позбавити їх права подальшого перебування у лавах НГУ. З заявами про всі вищезгадані злочини ми неодноразово зверталися до керівництва МВС, НГУ та СБУ. Результативність адекватних дій вищезгаданих структур у припиненні діяльності злочинних схем та покаранні злочинців – 0.

Зважаючи на те, що з боку генерал-майора Аброськіна В.В. та командира полку 3057 полковника Крячка О.І. неодноразово у мою адресу та у адресу командира нашого Громадського Формування «Маріупольська Дружина» В.В. Прідущенко лунали погрози нашому життю і наше знищення через вбивство, в черговий раз просимо надати нам з В.В. Прідущенко передбачений Законом статус свідків кримінального злочину та захист нашому здоров’ю та життю. Надіємося також на невідворотню справедливість Закону, Конституції, України та її Народу у боротьбі за Майбутнє.

Загальна ж картина по Маріуполю на сьогоднішній день наступна:

Шляхом фальсифікацій та підроблень на місцевих виборах владу у місті захопили ті, хто зрадив Україну, привів війну на нашу землю, нищив разом з ДНРівцями Маріуполь, готував та готує далі здачу Маріуполя та України ворогові. В місті повним ходом працюють контрабандні, корупційні та інші злочинні схеми, які силові структури не тільки не зупиняють – але й приймають найактивнішу участь у їх діяльності. Ми продовжуємо боротьбу, але потребуємо вашої підтримки – підтримки всього Народу України, обміну досвідом та збільшенню впливової маси патріотів до критичної для тиску на всі рівні законодавчої, виконавчої та судової влади – для якісних, революційних та продуктивних змін на краще у житті нашого Народу, нашої Країни, переможної оборони та порятунку нашої Держави!

Ярослав КРАВЧЕНКО, м. Маріуполь