​Народ злиденіє, Ахметов багатіє

Якщо держава погодиться компенсовувати валютним позичальникам кредити за рахунок державних коштів, то більшість скажуть, що це популізм. Бо позичальники брали на себе певні ризики, отримуючи нижчу процентну ставку по кредиту. За ці ризики не мають відповідати усі інші, хто таких ризикових фінансових рішень не приймав.

Але що не дозволено бикові, то дозволено Юпітерові.

ДТЕК при гривневому бізнесі взяв майже 3 млрд. дол. кредитів, більшість - у твердій валюті. Тобто біля 24 млрд грн у той час. Біля 10 млрд грн пішли на покупку нових активів та дивіденди.

Але держава, в особі різних органів влади, вирішила, що усі споживачі мають скинутись ДТЕКу для погашення цих валютних боргів. А борги через падіння гривні виросли з 24 млрд грн до приблизно 70 млрд. грн.

Декілька круглів столів, кольорові презентації, надуті щоки про європейський практику - і примітивне перекладення валютного боргового ризику приватної компанії на усіх споживачів оформлено у «реформу».

ЕБІТДА ДТЕК (прибуток до амортизації та сплати процентів) за 3-ій квартал виросла у 4 рази у порівнянні з 2-м кв. і склала 4,2 млрд грн. Це майже вдвічі більше, аніж за все 2-е півріччя 2015 року.

Абсолютно не шкода, щоб компанія заробляла. Єдине, цей прибуток не зароблений, а призначений регулятором. Продажі вугілля - це внутрігрупові операції. Доходи групи практично повністю формує продаж е/е, а він по встановленому державою тарифу демонструє стрімкий ріст.

Ось так, тихою сапою ми всі допомагаємо валютному позичальнику. Не забудьте заплатити за листопад. Там тариф дуже хороший, у ТЕС вже хочуть поскоріше гроші отримати.

Andriy Gerus, facebook.com

Фото market.korupciya.com