​Міжнародно-правова кваліфікація агресивних дій рф проти України в Керченській протоці та Чорному морі

Дії кораблів Берегової охорони прикордонної служби фсб рф стосовно українських військових катерів «Бердянськ», «Нікополь» та буксира «Яни Капу» 25 листопада 2018 р. є грубим порушенням імперативних норм загального міжнародного права та кваліфікуються як напад збройними силами рф на Військово-Морські Сили України.

Такі дії стосуються рф як держави в цілому і, відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (ХХIХ) від 14 грудня 1974 року «Визначення агресії», кваліфікуються як акт агресії рф проти України.

Відповідно до ст. 51 Статуту ООН, Україна має право на індивідуальну та колективну самооборону, а рф як держава-агресор повинна нести міжнародну відповідальність відповідно до Статтей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння.

Агресія мала місце у внутрішніх та територіальних водах України в межах міжнародно визнаних кордонів України, тобто в просторах, на які розповсюджується юрисдикція Міжнародного кримінального суду. Дії керівників держави та військових рф необхідно кваліфікувати як злочин агресії згідно з положеннями Статуту Міжнародного кримінального права.

Цей акт агресії є продовженням агресії рф проти України, починаючи з анексії та окупації Криму та агресивних дій рф на Сході України, та є порушенням основоположних принципів міжнародного права, значної кількості звичаєвих і договірних норм міжнародного права.

Дії рф по перешкоджанню правомірного проходу українських кораблів через Керченську протоку до порту Маріуполь грубо порушують норми Договору між Україною і російською федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, згідно з ч. 1 ст. 2 якого військові кораблі України користуються у Керченській протоці та Азовському морі свободою судноплавства. Азовське море та Керченська протока є внутрішніми водами України та рф, тобто дії рф по перешкоджанню проходу українських торговельних та військових кораблів є істотним порушенням положень Договору між Україною і російською федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року. Відповідно до ч. 1 ст. 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. таке порушення дає право Україні посилатись на порушення як на підставу для припинення Договору 2003 р. або зупинення його дії в цілому або в частині.

Дії рф порушують також низку інших норм міжнародного морського права, у тому числі щодо мирного проходу військових кораблів у територіальному морі іншої держави, які містяться у Розділі 3 Конвенції ООН з морського права 1982 р. Зазначимо, що, незважаючи на анексію та окупацію Криму, відсутність делімітації територіального моря між Україною та рф, до території України у міжнародно-визнаних кордонах відносяться внутрішні води та територіальне море, розташоване вздовж Криму. Тому рф несе відповідальність за порушення положень Конвенції ООН з морського права 1982 р.

Дії рф проти України згідно з міжнародним гуманітарним правом кваліфікуються як міжнародний збройний конфлікт із застосуванням всього масиву норм міжнародного гуманітарного права, перш за все, Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р. та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року, звичаєвого міжнародного гуманітарного права та інших норм міжнародного гуманітарного права. До нападу кораблів рф на військові кораблі України застосовними є Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі 1949 року, Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року, Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року, звичаєві норми міжнародного гуманітарного права, що стосуються війни на морі, які кодифіковані у Керівництві Сан-Ремо з міжнародного права, що застосовується до збройних конфліктів на морі.

Статус українських військових моряків, які захоплені рф, безсумнівно кваліфікується як військовий полон, з відповідним розповсюдженням на них положень міжнародного гуманітарного права щодо поводження з військовополоненими, та перш за все Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року.

Дії особового складу кораблів Берегової охорони прикордонної служби фсб рф підлягають оцінці на предмет скоєння воєнних злочинів відповідно до Статуту Міжнародного кримінального суду та внутрішньодержавного законодавства України.

К.ю.н., професор Т.Р. Короткий, facebook.com

Фото ВМС ЗС України